Селище Посад-Покровське на Херсонщині від початку повномасштабної війни було під постійними обстрілами російської армії. Населений пункт розташований за 35 кілометрів від Херсона, на межі із Миколаївщиною. Жителі селища розповіли Суспільному: виживають завдяки гуманітарній допомозі, бо жодного магазину тут немає.
Під час одного з обстрілів у будинок Олени Ізмаїлової влучив російський снаряд. Жінка каже: внаслідок удару почалась пожежа, яка зруйнувала будинок і все майно всередині.
"Зателефонувала до сусідів, попросилася на зиму, а весною вони повертаються — не знаю, де буду. Хіба що в сарай буду йти, в сараї щось робити, і там сидітиму. Хто хотів "руського миру" – хай би йшов туди на "руський мир", ми не хочемо, нам так було добре", – каже жінка.
Ще одна жителька селища Вікторія Кириленко каже: внаслідок обстрілів у населеному пункті загинула велика кількість місцевих жителів. Їх ховали у власних дворах.
"У нас багато тут людей поховані у дворах. Ось у нас навіть півтора місяця тому вбило чоловіка, такий, у віці. Вдома там робив все це, і уламками його вбило, і там у дворі його й поховали, бо вивезти не було вже кому", – розповіла вона.
У селищі немає жодного вцілілого будинку
До повномасштабної війни у Посад-Покровському жило 2,5 тисячі людей, у березні, коли почалися обстріли, залишилося близько 30. У селищі немає жодного вцілілого будинку, у дворах поховані люди та розкидані касетні боєприпаси.
"З літаків кидали, і все коло нас. Ми сиділи у льосі, а десь метрів в п'яти від нас впав снаряд. Вилазимо вранці з льоху — у нас повністю вся земля з городу вся у нас у дворі", – розповідає Оксана Шевченко.
Вікторію Кириленко з селища вивезли українські військові. Жінка каже: жити було неможливо через масовані обстріли.
"Когось уламком убило, когось оцими снарядами касетними — підірвалися. У нас четверо людей, які загинули від снарядів. То дівчинка там була у нас по вулиці, вона йшла на город в туалет, і воно як рвонуло, вона в кому впала і так дитина померла", – розповіла Вікторія.
Будинок Вікторії також було пошкоджено російськими обстрілами: дах побило уламками снарядів, а вікна вибило.
"У нас 40 соток саду було, все засаджено. Більше ніж 200 кущів винограду — все згоріло. Чоловік 20 років вклав у той сад", – розповіла вона.
Про свій понівечений будинок розповів і інший житель Посад-Покровського, Артур Паніка.
"Сусідський згорів, мій будинок без даху. Кухня, сараї, все господарство — все згоріло. Брезентами накрили трохи, виживаємо як є. Люди допомагають, брезенти дали, плівку дали", – каже він.
"Немає нічого, ні електрики, ні газу"
У селищі перебиті всі комунікації. Люди готуються до холодної зими як можуть — запасаються дровами, які їм привозять волонтери.
"Немає нічого, ні електрики, ні газу. Гріємося дровами, допомагають люди. Воду — є свердловина, то дають генератор, набираємо", – каже Артур Паніка.
Також жителям селища привозять продукти. Жителі населеного пункту кажуть: виживають тільки завдяки цьому, адже магазинів у селищі немає. Допомагають і тваринам.
"У нас тут зробили пункт обігріву. Там заряджаються телефони та ліхтарі. Собачок люди годують, волонтери привозять корм, кашку дають — варимо", – каже Вікторія Кириленко.
Крім волонтерів жителям села допомагають сусіди: лагодять вікна прибирають сміття після обстрілів.
"Людям допомагаємо, трошки лагодимо їм то вікна, то допомагаємо зробити… Бо за кордон повиїжджали, треба ж якось допомагати вже. Ну до весни може, дай Боже, доживемо, аби тільки не стріляли, то будемо допомагати один одному відновлювати все", – сказала Вікторія Кириленко.
Після звільнення Херсона жителі Посад-Покровського потроху повертаються назад, допомагають лагодити зруйновані домівки, запасаються дровами та дощовою водою.
Повне відео
Читайте також
Звільнене Архангельське. Сім місяців терору: як у селищі на Херсонщині жили під окупацією
Джерело – Суспільне
