Родина Свириденків евакуювалася до Лозуватської територіальної громади у Криворізькому районі з селища міського типу Велика Олександрівка, що на Херсонщині. Як виживали в окупованій Херсонщині та, як до Кривого Рогу добирались через заміноване поле родина розповіла Суспільному.
Валентина Свириденко жителька села міського типу Велика Олександрівка, що у Херсонській області. До Кривого Рогу разом з чоловіком Миколою, приїхали близько двох тижнів тому. Жінка говорить: з початком війни їх життя перевернулось.
"До 24 лютого наше життя було прекрасне. Дуже гарно жили, все мали, все у нас було. 24 лютого все зруйнувалось, почалась війна. 10 березня російські війська вже були у Великій Олександрівці. Життя почалось по новому", - розповідає жінка.
За словами Валентини, російські військові ходили будинками та проводили обшуки. Постійно обстрілювали вулиці селища важкою артилерією та касетними снарядами.
"24 квітна, на свято Пасхи почалися жахливі обстріли. Коли ми вийшли з підвалу, я не знала де мій чоловік. Я кликала його, виявляється він був через дорогу. Коля "по пластунські" по під заборами, під курниками добіг до хати і ми разом заховались. Коли обстріли закінчились, ми вийшли на двір і побачили, що у сусіда не має вікон, ні даху", - згадує переселенка.
Валентина каже: з 24 по 27 квітня весь час сиділи у підвалі. Коли 27 квітня, перерви між обстрілами були лише 20 хвилин, тоді вирішили тікати.
"Ми підійшли до колони машин. У четвертій сидів кум мого брата. Ми прохали його взяти нас, але в нього не було місця. Нас забрали до іншої машини, сиділи на підлозі. Проїхали кілометри три-чотири, з траси повернули на посадку. Проїхало сім машин, а та у якій сидів кум мого брата підірвалася", - пригадує жінка.
У Кривому Розі родина Свириденків тимчасово оселилась на одній з баз відпочинку Лозуватської ОТГ. За інформацією районної військової адміністрації наразі ця громада прийняла найбільшу кількість переселенців серед громад Кривого Рогу.
Керуюча базою відпочинку Оксана Бобкова говорить: приймають переселенців і з домашніми тваринами.
"У нас на території дуже багато домашніх тваринок. Є вівчарки, є стафи, є пікінеси. Ми фактично не могли відмовити людям, далі їхати їм немає куди, а на квартири їх не беруть", - розповідає Оксана Бобкова.
Вона додала: це вже друга хвиля переселенців. Для першої хвилі розташування на території бази було безкоштовним, зараз почали брати мінімальну плату 10-12 гривень з усього будиночка.
Нині у Лозуватський громаді живе близько 900 переселенців, з них 300 – діти.
Загалом, на територію криворізького району переїхало майже п'ять тисяч внутрішньо переміщених осіб, з них півтори тисячі діти.
Читайте також
- Історія звільненого скульптора, який зробив для селища на Сумщині десяток скульптур казкових героїв
- "Готова пів дня працювати будівельником, а іншу половину — за фахом, вчити дітей!" Історія вчительки з Сєвєродонецька
- Відсвяткувала весілля у лікарні. Історія медсестри з Лисичанська, яка підірвалася на міні
Джерело – Суспільне
