Херсонська художниця Оксана Оснач продовжує писати картини у рідному місті. Коли вперше після війни взяла до рук пензля, чи легко далось рішення лишитись в окупонованому Херсоні та про творчість під час війни, майстриня розповіла кореспондентам Суспільного.
За словами Оксани, колирозпочалась війна, вона взагалі не могла писати і нічого робити. Весь час у руках був мобільний телефон, переписка та читала всі новини.
"Як потім сказали психологи, то це була така ілюзія, що ти нібито щось контролюєш. Лише зараз почала усвідомлювати, що не могла робити те, що робила зазвичай. Майже місяць я не могла навіть пензля взяти в руки. Єдине, що робила це ескізи та замальовки. Скажу чесно, перші дні просто примушувала себе це робити. Адже емоції мали набути візуальної форми. Тобто робила такі короткі замальовки, їх накопичилось дуже багато", - розказує художниця.
День, коли вперше після початку війни взяла до рук пензля, художниця пам'ятає добре.
"Добре пам'ятаю той день, коли почала писати. Це було 22 березня. Я прокинулась, мені наснився дуже гарний сон і я зрозуміла, я повинна малювати. Так з'явилась перша робота -"А буде Син, і буде Мати", - каже Оксана.
Жінка одразу почала викладати ці картини у соцмережі.
"Для мене важливо було поділитися ними, хоча раніше не поспішала цього робити. На першу роботу я отримала дуже гарні відгуки і вже не могла спинитися. Прийшло відчуття, що ця творчість потрібна не тільки мені", - говорить художниця.
Так з'явились перші чотири роботи.
"Можливо буду їх ще трошки доробляти, а може лишу так. В процесі написання маю ще три роботи, веду їх паралельно. Усі роботи створені з різним настроєм, адже зараз він дуже швидко змінюється за день, це залежить від моїх переживань, але негатив я не транслюю, в мене така позиція", - розповідає Оснач.
Майстриня впевнена, що добре переможе зло, і ми вже бачимо це зараз.
"Це не просто війна Росії проти України, це війна зла проти добра, і добро і краса вони переможуть. Ми насправді добрі й красиві і сильні, правда з нами, Бог з нами - ми переможемо!", - розказує художниця.
Оксана лишилась в Херсоні і продовжує працювати в рідному місті. Говорить рішення про те, щоб лишитись, давалось непросто. Зараз радіє, що лишилась, бо тоді б не було цих робіт.
Художниця вірить у якнайшвидше звільнення рідного міста та нашу перемогу. Планів вже має безліч. Є серед них і творчі, і особисті. Чи не найперше каже, після перемоги хочеться обійняти усіх рідних та близьких. Бракує зараз і студійної роботи, хоча спілкування з учнями продовжує в онлайн режимі. Тому на цю зустріч також дуже чекає.
Читайте також:
- "Сьогодні розквітла черешня, вся у квіту. Вірю, що це добрий знак". Історія 80-річної жительки Херсона
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
