Замість чемпіонату світу - переховування від російських військових та тренування в полі.
33-річний Андрій Проценко - лідер чоловічої збірної України зі стрибків у висоту. У 2019 році він вигравав "срібло" чемпіонату Європи у приміщенні, також в його активі перемога у фіналі Діамантової ліги, медалі чемпіонатів Європи та світу в приміщенні.
Андрій, який народився та живе у Херсоні, - один з 11 спортсменів в історії, хто стрибав на висоту 2.40 метра. Його особистий рекорд - шостий найкращий результат в історії у світі та другий найкращий стрибок в Україні.
Наприкінці березня Проценко мав змагатися на чемпіонаті світу в приміщенні, де був би одним з фаворитів. Утім, виїхати на змагання не зміг: в Україні почалася війна, до його населеного пункту в Херсонській області зайшли російські війська.
Читайте також: "Перші дні був шок". В.о. державного тренера збірної України - про підготовку до ЧС в приміщенні
"Ми прокинулись від дзвінка батьків. Вони й сказали про те, що почалась війна. Ми спали міцно - ніяких вибухів не чули. Швидко зібрались, одразу поїхали з Херсона до села і застрягли тут. Можливо, треба було брати дитину та їхати далі з області, але ми побоялися. А на наступний день уже було пізно", - розповів Андрій в інтерв'ю з Суспільне Спорт.
Стрибун у висоту ще за добу до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України збирав речі для виступу на чемпіонаті України. Він мав пройти з 25 до 27 лютого в Сумах, після чого легкоатлет планував вирушити на чемпіонат світу до Белграда. Однак в останній момент українські змагання скасували.
"У нас із речей узагалі нічого не було зібрано, тільки дітей встигли зібрати. Мені ще за день зателефонували з приводу того, що чемпіонат України скасовується, то ми й розслабились, що не треба нікуди їхати. А наступного ранку виявилось, що і як треба", - згадує український легкоатлет.
За словами українського спортсмена, російські військові дуже швидко заблокували виїзд з Херсона. Уже за дві години після від'їзду Андрія з родиною з'явились перші блокпости, а машини перестали випускати з міста. Водночас уже точились бої на мосту, що проходив через Дніпро, тобто шлях від Херсона до менших населених пунктів було відрізано. Почали з'являтись російські гвинтокрили, у Херсон поступово заходили війська окупантів.
"Щоб зараз доїхати до Херсона, мені треба проїхати мінімум п’ять блокпостів. Це ті, що я знаю. Можливо, їх уже більше. Але далі Херсона я не виїду. Наразі виїхати до Миколаєва неможливо через бойові дії. З іншого боку проїхати теж неможливо - там хіба що дорога на Крим.
Знаю, що раніше з Херсона виїздили через околиці і блокпости. Людей випускали, знайомі їхали в бік Одеси. Від нас до Одеси по прямій близько 200 кілометрів, а вони через манівці їхали десь годин вісім чи навіть більше. Їх на блокпостах повністю перевіряли, дивились усі кутки в машині, у телефони заглядали, дивились листування, фотографії. Але зараз виїхати і так уже неможливо", - поділився український стрибун у висоту.
Читайте також: "Був дуже сильний страх смерті". Призерка Олімпіади Ліщинська вдруге покинула дім через агресію РФ
Попри тимчасову окупацію Херсона та Херсонської області, у населеному пункті Андрія Проценка, хоч і не завжди, але є газ, світло та вода. Стаються перебої і з інтернетом, а по телевізору вже мовлять чотири російські телеканали. Однак родина спортсмена їх не дивиться - віддає перевагу "Дія TV".
"У місцевому магазині великого асортименту немає, але загалом усе є. Відчувається дефіцит круп, макаронів. Але ми самостійно печемо хліб, наприклад, встигли купити борошно та дріжджі. У селі з продуктами простіше, ніж у місті. Але люди різні є. Ті, хто жив одним днем, думав: «а завтра все куплю», то їм набагато складніше. Тому що запасів не було, а до магазинів черги великі все-таки, із асортиментом бувають проблеми. Ще й ціни піднімаються. Наприклад, хліб по 25 гривень. Яйця по 50-60 гривень за десяток", - зауважив Андрій.
Легкоатлет зазначив, що наразі в його населеному пункті спокійно, але кожен день по периметру їздить авто російських військових із кулеметом у кузові, по трасі у бік моря регулярно переміщується військова техніка. Із боку Миколаєва іноді чутно вибухи.
"Поки що в нас тихо. Знаю, що в інших населених пунктах були випадки мародерства, але в нас - ще ні. Вони [російські військові] навіть приходять у церкви помолитись, свічки поставити, - каже спортсмен. - Був випадок, коли возили ранній редис. На російському блокпості авто зупинили, спитали, чи пригостять їх редисом. Місцеві не стали заперечувати. А їм сказали: «Якщо хочете жити, то йдіть, і машину ми забираємо». Вони думали, що в них мішок візьмуть, а в них забрали цілу машину".
Відволіктись від війни Андрію допомагають тренування. Легкоатлет так і не зміг вирушити на чемпіонат світу, але повернувся до фізичних навантажень. Однак відповідні умови для повноцінної роботи відсутні.
"Добре, що є поля. Вирівняв пряму, тренуюсь по цій стометрівці. Роблю спеціальні вправи, бігаю. Ставлю дроти замість бар’єрів. Знаєте, як картоплю під дуги та плівку саджають, то я от їх використовую. Тут навіть можна висоту регулювати - метр, півтора десь. Навіть можна більшими зробити, бо грядки самі по два метри", - поділився стрибун у висоту.
Попри те, що Проценко не зміг дістатись Белграда, за нього "стрибнув" інший спортсмен. Олімпійський чемпіон Джанмарко Тамбері з Італії під час свого виступу зробив наліпку з українським прапором на плечі та написав два прізвища: "Проценко, Бондаренко" - двох українців, які не змогли виступити на чемпіонаті світу.
"Як усе почалось, він написав на наступний день, запитав, чим він може допомогти. Я попросив його розповсюджувати інформацію про те, що в нас відбувається. Він сам придумав акцію з прапором на своїй руці, аби стрибати і за нас із Богданом, аби звернути на це увагу міжнародної аудиторії. Це був дуже красивий жест", - розповів український легкоатлет.
Наразі в Херсонській області, де перебуває український спортсмен, триває тимчасова окупація. Однак українці виходять на мирні мітинги, протистоять російським військовим без жодної зброї та відмовляються брати їхню гуманітарну допомогу. У центрі Херсона висить великий синьо-жовтий прапор. Водночас російські окупанти планують встановити "Херсонську народну республіку" за аналогією так званим Л/ДНР.
"Я і до цього розумів, що всі хочуть залишитись в Україні. Так, є люди, які хочуть повернутись у склад Росії, але це здебільшого пенсіонери. Навіть моя бабуся. Вона пам’ятає, як було в Радянському союзі, і в неї зараз ностальгія. Вона каже: «О, так це за мною прийшли». Але вона не розуміє, що взагалі відбувається. Вона теж у своєму «всесвіті» живе, усе-таки вже старенька. Херсонська народна республіка? Не знаю, наскільки це реально. Ще два дні томуІнтерв'ю було записано 23 березня 2022 року росіяни нікого не чіпали. Але вже почали розганяти мирні мітинги, виловлювати та відвозити кудись чоловіків. Сумніваюсь, що офіційно вони щось можуть зробити. Але те, як вони «зазвичай» це роблять, то все можливо - усе силою. Незрозуміло, що з цього вийде. Навряд хтось захоче жити у ХНР", - наголосив Проценко.
Український стрибун у висоту продовжує залишатись у Херсонській області, адже можливості виїхати наразі немає. При цьому Андрій зізнався, що часто до нього звертаються і пропонують допомогу. Зокрема, організатори змагань, де він виступав ще цією зимою. Але Проценко відмовляється. Каже, що зараз вплинути на ситуацію може тільки один чоловік, "що сховався десь далеко в бункері". Водночас легкоатлет вірить і в силу міжнародної спільноти.
"Я хотів, аби все закінчилось завтра або ще вчора. А краще, щоб узагалі не починалось. Я просто не розумію, наскільки це може затягнутись. Можливо, на роки. Але сподіваюсь, що це триватиме набагато менше. Потрібна допомога європейської, світової спільноти і, авжеж, кожного українця", - резюмував спортсмен.
Хто такий Андрій Проценко?
- Андрій Проценко - 33-річний стрибун у висоту, що представляє Херсонську область.
- Срібний призер чемпіонату світу та Європи в приміщенні (2014 і 2019), срібний призер континентальної першості на відкритій арені (2014).
- Переможець фіналу Діамантової діги в Цюриху (2019).
- Учасник трьох Олімпіад - у 2012, 2016 і 2021 роках. Найкращий результат українця на Олімпійських іграх - 4-те місце в Ріо-де-Жанейро.
- Особистий рекорд українського стрибуна у висоту - 2.40 м.
Читайте також: Україна показала топрезультат за 10 років на ЧС з легкої атлетики у приміщенні: медальний залік
Джерело – Суспільне
