Діяльність людини, за даними Національного екологічного центру України, насамперед впливає на зміну клімату та викликає екологічні проблеми. З якими явищами та подіями довелося стикатися жителям Херсонщини 2021 року, досліджувало Суспільне.
Підприємство, роботу якого заборонили
Завод "Подрібнювач" у Херсоні забруднює атмосферу, а його викиди – шкідливі для організму. Три роки знадобилося жителям Корабельного району в обласному центрі, щоб це довести. Вони виходили на пікети та написали низку заяв у різні інстанції з вимогою припинити діяльність підприємства. Декілька таких акцій було і 2021 року. Через скарги херсонців на завод неодноразово приїжджали комісії. Але жодна з них так і не змогла потрапити на його територію. Лише наприкінці року людям вдалося добитися закриття підприємства. Поки тимчасово, допоки керівництво заводу не розробить та не узгодить проєкт санітарно-захисної зони. А його має затвердити Держпродспоживслужба. Таке рішення прийняв Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Нечистоти - у річку
Жителі Степанівки скаржилися, що до річки Вірьовчина, яка протікає вздовж населеного пункту, скидають нечистоти. Через це страждали люди, які живуть поблизу водойми. На серпень 2021-го у екологічній інспекції вже лежали чотири заяви з цього приводу. Староста села та місцеві жителі стверджували, що це відбувається протягом тривалого часу. Підозрювали, що просто хтось із жителів села вивів у воду каналізацію. Чи знайшли винного, наразі невідомо.
Коли у дворі постійно стоїть вода
У Каланчацькій територіальній громаді близько пів тисячі родин щовесни не можуть висадити городи чи користуватися підвалами, бо там постійно стоїть вода. Цій проблемі більше 20 років. Як вважають, підтоплення спричинив вихід з ладу дренажної системи, яка функціонувала раніше. До розв’язання проблеми долучили науковців, які мали дослідити, чому підтоплює городи та підвали і визначити, що треба зробити. Завідувачка відділу Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України Людмила Грановська, яка досліджувала цю тему, розповіла, що, коли створювали систему зрошення у Каланчацькому районі, передбачили вертикальні та горизонтальні дренажі. Були побудовані 35 свердловин, 12 з яких призначені саме для захисту населених пунктів від підтоплення. Наразі працюють не всі. У цьому може і бути головна проблема.
Всихання та відтворення херсонських лісів
Ліси на Херсонщині всихають від шкідників. Пошкоджені дерева можна помітити на околицях, з дороги. Шкідники за кілька місяців можуть знищити здорове дерево. Цьогоріч у херсонських лісах з’явився новий шкідник - великий сосновий лубоїд. Він заселяє ослаблені дерева і призводить до їх загибелі. Боротися зі шкідниками можна хімічним методом. Для цього необхідна авіація, але через нестачу коштів у лісництвах в основному проводять санітарні рубки.
Також двічі на рік на Херсонщині проходить акція "Створюємо ліси разом". 2021 – го вона відбулася у березні та у листопаді. Основна порода херсонських лісів – сосна кримська. Саме її висаджують учасники акції. Саджанці вирощують самі лісівники із насіння, яке збирають. Цьогоріч планували заліснити 414 гектарів. Територія лісового господарства на Херсонщині - 176 тисяч га. З них вкриті лісом - 76 тисяч. Всі ліси Херсонщини - рукотворні.
Карантин через метелика
На Херсонщині через білого американського метелика у вересні ввели карантинні зони. Осередки зараження виявлені у Голопристанській та Білозерській територіальних громадах, а також у самій Голій Пристані та Херсоні. Жителі Херсонщини надсилали Суспільному світлини та відео знищених гусінню дерев. Заступниця начальника відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Оксана Рудь пояснила, що процес появи гусені циклічний. За сім років вона повертається на місця колишнього харчування.
Долина курганів, яку треба захищати
Проти розорення території, де розташована Долина курганів, виступали жителі Чулаківської територіальної громади. Вони звернулися до суду та на місцевій сесії, яка відбулася 8 червня, депутати прийняли рішення повернути 700 гектарів землі з орендованих до комунальної власності Чулаківської ТГ. У Херсонській обласній прокуратурі підтвердили, що через розорення земель були зруйновані 3 кургани. Частина відданих в оренду земель входить до зони Чорноморського біосферного заповідника, де господарська діяльність заборонена. Прокуратурою ініційоване у судовому порядку визнання недійсними двох договорів оренди земельних ділянок загальною площею 700 га. На теперішній час позови перебувають у проваджені господарського суду. Розгляд справ триває.
Петиції про котів
Дві петиції про визнання котів частиною екосистеми міста 2021-го зареєстрували дві жительки Херсона. Одна з петицій складена Юлією Коновальчук, яка очолює організацію "Зоозахист Херсонщини". Вона вирішила написати петицію, бо вважає, що багато котів у Херсоні померли від морозів, а голови ОСББ перекривають вхід до підвалів. Юля хотіла, щоб котів не позбавляли можливості сховатися від морозу. Йшлося в ній і про регулювання чисельності через стерилізацію. Авторка другої петиції - Римма Бараненко. Вона говорить, що ці дві ініціативи мають дещо різний сенс. У своєму документі жінка прописала не рекомендувати, а зобов’язати ОСББ не закривати підвали, заборонити відлов котів. Обидві петиції однаковою кількістю голосів підтримали депутати міської ради. У мерії пообіцяли їх врахувати при створенні програми розвитку житлово-комунального господарства. Науковці ці ідеї не підтримали. Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко виступив проти обох петицій. Аргументував це тим, що весь цивілізований світ забороняє котів на вулиці, а ми їх легалізуємо. За його словами, у місті багато тварин і рослин, яким дійсно загрожує знищення.
Перший сортувальний центр у Херсоні
У Херсоні у травні відкрили перший сортувальний центр для сміття. За словами організаторів, зробили це для того, щоб зменшити обсяг відходів, які потрапляють на полігони, сміттєзвалища та у природу. Всього тут приймають 30 видів фракцій безплатно. Гуму, текстиль, дзеркала, електроніку, кераміку і шини – за гроші.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
