У херсонському державному університеті відкрили меморіальну дошку, присвячену українському гімнасту, срібному та бронзовому призеру Олімпійських ігор 2000-го року, Олександру Берешу. Він загинув у автотрощі 17 років тому.
У парковому містечку Херсонського державного університету серед меморіальних дошок сьогодні з’явилося ще одне ім’я. Олександр Береш навчався в цьому виші, його історію добре знають студенти факультету фізичного виховання та спорту, розповідає декан факультету Іван Глухов.
"В нас є також наша дошка пошани видатних спортсменів, котра на факультеті фізичного виховання та спорту. І він займає там перше місце, адже факультету на сьогодні понад 25 років з дня його створення і він був першим таким відомим спортсменом світового рівня, призером олімпійських ігор, і тому студенти, коли приходять і вступають на факультет фізичного виховання та спорту і перетинають його поріг, бачать одразу ж Олександра і ставлять питання", - розповів Іван Глухов.
У спортсмена залишилися дружина Світлана та донька Валерія. Олександру було 26 років, коли він загинув, та чоловік багато встиг зробити за життя, говорить Світлана.
"Я згадую його кожного дня. Бо в мене є нагадування про нього - це уже 19-річна донька, яка дуже схожа на нього не тільки зовні, але і характером. Але сьогодні хочеться не просто згадати, а подивитися на ту кількість молоді, яка зараз тут стоїть, і на честь вшанування пам’яті Олександра. І це дуже важливо, коли молодь пам’ятає те, що вже минуло, але несе це в майбутнє, досвід, енергію, любов, вшанування", - каже Світлана Білоброва-Береш.
Мати спортсмена Ольга Данилівна говорить, хоч і минуло багато років, вона не може стримувати сльози. Свою спортивну кар’єру Олександр розпочав у дитинстві. Завжди пишалася сином, та ще більше хвилювалася за нього, продовжує жінка.
"Лазив по деревах, а я на роботі, вони тут зі старшим самі господарювали. Побачили його у парку, що він бігає, і запитали: «А ти не хочеш до школи нашої зайти?» «Хочу, а що я там буду робити?» «А ми тобі покажемо». Телефонує мені на роботу: «Мамо, я буду ходити на спортивну гімнастику». Я кажу: «Яку ще гімнастику?» А у нас спортзалу близько біля будинку. Говорить, я вже про все домовився", - розповіла мати загиблого спортсмена.
Викладач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та спорту Микола Савченко тренував Олександра з 10-річного віку, залишався з ним протягом навчання і у студентські роки.
"Чим він відрізнявся від інших спортсменів? Він із самого початку хотів бути першим. Всюди був першим, де завгодно, на тренуваннях – першим, у футболі – першим, у бійках – першим. Коли він був маленьким, якщо в нього це не виходило, він дуже сердився, плакав десь у кутку. Та він був дуже наполегливим. Терпів усі ці тренування. Хоча часто зривався із зали, коли щось не виходило, потім повертався. І починав все спочатку. Це відрізняло його від інших", - каже Микола Савченко.
Що відомо
- Олександр Береш виступав у складі збірної України зі спортивної гімнастики з 1994 року. 1997-го представляв країну на міжнародних змаганнях в Угорщині, де переміг. 2000-го року став абсолютним чемпіоном Європи, у Сіднеї завоював командну срібну медаль та бронзову у багатобор'ї.
- Ввечері 29 лютого 2004 року, повертаючись з олімпійської бази у Конче-Заспи до Києва, загинув при зіткненні з БМВ, яким керувала Наталя Мартинюк, донька першого заступника голови тодішньої Верховної Ради Адам Мартинюка.
Джерело – Суспільне
