У поліклініці №2 Херсонської лікарні ім. Є.Є. Карабелеша надають реабілітаційну допомогу пацієнтам, що перенесли COVID-19. Які наслідки це захворювання має для організму, та як допомогти собі відновитися у програмі Сьогодні.Головне розказали лікарі Кирило Лебедь та Лариса Завгородня.
Чому пацієнти, які перенесли ковід потребують реабілітації, які наслідки це захворювання має для організму людини?
"COVID є дуже незвичайною інфекцією серед інфекцій дихальних шляхів, до яких ми звикли. Рецептори, через які вірус потрапляє до клітини людини, є у всьому майже організмі, тому вражається майже все тіло. Це хвороба не тільки респіраторних шляхів, це хвороба також і мозку, бо, як було доведено вченими нещодавно, саме через пошкодження мозку, наприклад зникає відчуття смаку та відчуття запахів. Є порушення з боку центральної нервової системи, дуже розповсюджені втрата пам’яті. Тому медична реабілітація починається ще у стаціонарі. Для важких пацієнтів вона полягає у тому, щоб пацієнт міг встати, почати нормально їсти і ми, зазвичай даємо кисень у тому чи іншому вигляді для того, щоб мати змогу пацієнта виписати додому, довести його до такого стану, щоб він міг піти додому", - говорить лікар-алерголог пульмонологічного відділення лікарні ім. Є.Є.Карабелеша Кирило Лебедь.
Якщо людина перехворіла легко, то чи означає це те, що у майбутньому не буде наслідків для організму?
"Реабілітації потребують всі пацієнти. І з важким перебігом хвороби, і з легким. І що раніше почнеться реабілітація, то краще для пацієнта іде відновлення і менший ризик переходу на хронічні захворювання. Реабілітацією ми займаємося не тільки, щоб подолати наслідки самого вірусу, але, щоб відновити пацієнта після медикаментозної терапії", - каже завідувачка відділення амбулаторно-медичної реабілітації поліклініки №2 лікарні Карабелеша Лариса Завгородня.
Як не зашкодити собі самолікуванням?
"Це питання треба розділити на дві великі частини. Одна частина, це, коли перебіг легкий. Зазвичай, це у молодих людей та тих, хто прищепився від ковіду. Вони мають легку форму, тож, окрім тепла, спокою та може інколи жарознижуючих засобів, великої кількості пиття, вони взагалі нічого не потребують. Вітаміни, це, мабуть, не для всіх можуть підійти. Адже може бути у когось алергічна реакція. Проте, якщо ми говоримо про більш тяжкий перебіг коронавірусної хвороби, то лікування таких пацієнтів не має проходити самостійно, вони не мають питати свою сусідку, які пігулки їй купити. Якщо сімейний лікар радить госпіталізуватися, то не треба чекати, що щось зміниться на краще саме. Тому, при легкому перебігу ви можете залишатися вдома і без фармакологічних впливів лікувати себе самі, якщо важкий чи середньо важкий перебіг, звертайтеся до лікарів", - говорить лікар-алерголог.
Кому рекомендована реабілітація?. Чи можна нею займатися самостійно, а кому необхідна допомога лікарів у цьому?
"Ми займаємося з пацієнтами, які перенесли ковід, за індивідуальною програмою. Кожен пацієнт обстежується фахівцями, у нас є команда фахівців: це і лікар реабілітаційної медицини, і лікар-фізіотерапевт, і лікар лікувальної фізкультури, ерготерапевти, фізичні терапевти і ми назначаємо програму: це і електро лікування, і відновлювальна лікувальна фізкультура, це пресотерапія, карбоксотерапія, кисневі коктейлі, які потрібні хворим, які перенесли ковід. І великий спектр процедур індивідуально для кожного. Програму ми розробляли, спираючись на відкритість джерел і на свій власний досвід", - говорить Кирило Лебедь.
Як потрапити на реабілітацію до відділення?
"До нас можна прийти від сімейного лікаря і можна прийти самому. Наразі ми беремо усіх охочих, хто хоче пройти реабілітацію. Це не тільки люди нашого району, а області. Реабілітаційний курс у поліклініці триває 12 днів", - каже завідувачка відділення амбулаторно-медичної реабілітації .
Які заходи з реабілітації можна виконувати вдома?
"Починається все з дихальної гімнастики. 10 глибоких вдохів, 10 глибоких видихів до кінця щодня, щоранку, коли пацієнт зможе збільшувати навантаження, то він може збільшувати кількість повторів. Якщо він може ходити по кімнаті, то починає ходити по кімнаті без кисневої підтримки, потім він починає виходити на вулицю за допомогою близьких. Ще хотів би сказати про психоемоційну підтримку. Краще відновлюються ті пацієнти, у котрих є психологічна підтримка, а якщо від родичів вона недостатня, то вони мають звернутися до спеціалістів: психологів та психотерапевтів. Щось робить сам хворий, не лінується, працює над собою, щось робить команда фахівців", - розказав Кирило Лебідь.
Ольга Петренко.
Джерело – Суспільне