Дискусія щодо модернізації меморіального комплексу "Алея Героїв-захисників України від російської агресії" триває. Чи буде залучено фахівців з інших міст, яка грошова винагорода, хто буде обирати переможця - містяни, чи журі. Тему вивчало Суспільне.
Офіційні умови про всеукраїнський конкурс опублікували на сайті обласної державної адміністрації. Члени робочої групи з деякими з цих пунктів не згодні. Архітектор Андрій Луцик говорить, обговорювали, що члени журі, обиратимуть 3 кращі роботи, а переможця обиратиме громадськість голосуванням, але це прибрали.
"Це, по-перше, робить конкурс демократичним. Ця процедура робить його конкурентним і залучає громадськість до прийняття рішень на містобудівному рівні. Використання цих просторів – це відповідальність не тільки влади, а і громадськості також", - каже Луцик.
З лютого проводились засідання робочої групи. Дійшли компромісу, обмежень щодо освіти для учасників немає, що треба залучати фахівців з інших міст і грошова виногорода має бути гідною, щоб свої роботи подавали кращі спеціалісти, - додає Андрій Луцик:
"Концепція конкурсу була прописана таким чином, що конкурс мав статус Всеукраїнського, щоб будь-який проектувальник, спеціаліст, художник, архітектор або студент, який ще немає освіти, міг долучитися до цього конкурсу. Таким чином, були і прописані гонорари. Наприклад, перше місце було 100 тис. гривень. Друге місце – 25 тисяч гривень. Третє місце – 25 тисяч. У винагороди за 1,2,3 місця суттєво зменшені. Перше місце – 30 тис. грн. Це – заробітня плата двох проєктувальників- початківців у Києві".
Члени робочої групи та містяни, які не задоволені умовами конкурсу, складом журі, зібрались на площі Свободи, щоб поспілкуватись з представниками обласної державної адміністрації. До людей вийшов заступник голови Микола Якименко:
"Те, що було опрацьовано на робочих групах, максимально все це було надіслано до юстиції. Після того, як юстиція оцінила все це, зробила свої поправки, ми це змінили. Є напрацювання, а членів журі буде затверджено вже розпорядженням голови. Як ми домовились сьогодні, ми зберемо робочу групу і там ми пропрацюємо, проговоримо розпорядження голови, де будуть прописані члени журі".
За словами заступника голови обласної державної адміністрації, грошей у бюджеті зараз не вистачає, саме тому і зменшили грошову винагороду.
"Розумієте, у нас і той COVID-19 нікуди не дівся. В нас багато проблематики, а наповнення бюджету дуже маленький. Ви ж розумієте, це тільки конкурс, а потім наше основне завдання знайти ще фінансування на проєктну - кошторисну документацію і на виконання вже самих робіт", - каже Якименко.
"Оскільки це є бюджетні кошти і вони повинні бути розраховані до нормативних актів, а це пункт 36 «Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів», які затверджені Кабінетом Міністрів України. Були зроблені розрахунки і визначена така сума. На сесії було прийнято, тому ті кошти вже передбачені програмою", - говорить в.о. директора обласного Департаменту реалізації гуманітарної політики Ігор Мазур.
Оксана Набєгова – мати загиблого Романа Набєгова. Жінка каже, хоче, щоб Алея Героїв проходила від вулиці Ушакова до вулиці Калнишевського:
"Ми зараз стоїмо на площі Свободи. 15 червня 2014 року -це було місце, де прощались з хлопцями, з першими загиблими на війні, з першими добровольцями, які були найсвідомішими. Все відбувалось тут. Перші фотографії з’явились тут, захистили адмінбудівлю тут 2014-го. Мені завжди було питання, кому воно тут заважає. Потім вже перенесли туди, щоб їх не було тут. Зараз вже там не можемо зробити. В нас якось все тимчасово".
Батько Руслана Сторчеуса – Олександр каже, хоче, щоб пам’ять про героїв залишилась навіки.
"Ми як батьки по-своєму бачимо, розуміємо і сподіваємося на цю алею. Перенести усі події з площі Свободи на цю Алею. Події з 2013, 2014 і по етапах: Дебальцево, Волноваха, щоб була якась історія, щоб вона читалась".
Інститут національної пам’яті готовий допомогти херсонцям у реалізації цього проєкту, говорить голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович:
"Треба якась золота середина. Наприклад: зробити двоетапно: технічний відбір, відповідно якісь базові параметри, які мають всі заявки відповідати. Після того, вже змістовий. Все залежить від того, яка мета стоїть, якщо мета стоїть високої якості меморіалу, то певні розумні обмеження повинні бути, але з іншого боку сильно зарегулювати – це може бути теж деструктивно, тому що це позбавить громаду можливості долучитись до створення громадського простору. Все має значення: контекст міста, подій, яке там сегментування, хто до яких подій пов’язаний все впливає. Воно може мати вирішальнй вплив на зміст і на вигляд майбутнього монумента".
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне