Майже півстоліття рятує життя людям. Сергій Панкратов з 1972 працює лікарем-інфекціоністом. За цей час чоловік стикався зі спалахами тифу, холери, кору, дифтерії. Сьогодні Сергій Панкратов - завідувач другого відділення Херсонської обласної інфекційної лікарні та головний експерт з інфекцій обласного департаменту здоров’я.
Інфекціоністом Сергій Панкратов вирішив стати на 4 курсі навчання у Сімферопольському медичному інституті.
"Сталось так, що ми були на практиці у Генічеському районі, а там було багато піонерських таборів. І в одному з них стався спалах кишкових інфекцій. Привезли понад 20 дітей і нас, практикантів, запросили допомогти. Мені сподобалась ця оперативність. До того ж у нас в інституті булі сильна кафедра інфекційних захворювань. Коли завершилося навчання, розподілили сюди, до Херсонської інфекційної лікарні", - каже Сергій Панкратов.
За 49 років роботи тут, говорить Сергій Панкратов, було немало складних періодів, коли в області ставалися спалахи різних інфекційних захворювань:
"За цей час я познайомився з дуже багатьма інфекціями. Свого часу у нас було багато хворих з черевним тифом. Потім я завідував менінгітним відділенням, багато таких хворих було, потім ми пережили декілька спалахів холери. Це теж була непроста робота, коли багато хворих, яких треба ізолювати, яким потрібна інтенсивна терапія. Дифтерія - теж складна хвороба, яка дає багато ускладнень, і, на жаль, були смертельні випадки. Кілька випадків кору пережили. 2009 року - каліфорнійський грип, це теж було складно, тому що багато хворих були з важкими запаленнями легень. Це вже був, так би мовити, прообраз коронавірусу. І там у нас перша практика була з інтенсивної терапії з такими випадками".
Про 2020 рік, коли був перший спалах коронавірусу, Сергій Панкратов розповідає, вже знали, що і як робити, і в медиків був потрібний захист, але все одно було складно.
"Хворі надходили, вони всі були тяжкі. Через невелику зарплату тоді частина медиків пішла, тому що велике навантаження було. Лікар години дві, приміром, перебуває у захисному костюмі і респіраторі. А от медичним сестрам було найважче. Вони в цьому костюмі у спеку, а це був вже квітень-травень, по декілька годин доводилося їм працювати в цих умовах", - говорить лікар.
Тоді у місті зупинився громадський транспорт. Донька Сергія Панкратова Наталія Кондратюк говорить – хвилювалася за батька дуже, особливо коли йому довелося пішки ходити на роботу з іншого району міста. Тоді вона звернулася до херсонців через соцмережі. Розповідає – на її заклик про допомогу відгукнулося багато людей.
"Поки не було складено графік доставки медиків до лікарні, вони самі діставалися до роботи, хто як міг. І папа пару днів з Шуменського ходив до інфекційної лікарні. А я в іншому місті. Треба було якось вирішити це питання і я зробила допис у Фейсбуці з проханням допомогти. Цим дописом тоді поділилося понад 800 людей. І цього ж вечора до мене почали приходити повідомлення. Приємно розуміти, що у наш час є багато людей, які готові допомогти", - каже Наталія Кондратюк.
"Багато хто відгукнувся. Поліцейський протягом тижня мене возив. А потім допомогли футболісти – спілка футболістів Херсонщини. З Шуменського возили нас, хто працював в інфекційній лікарні", - розказує Панкратов.
Сам лікар не хворів на COVID-19 і вже отримав дві дози вакцини.
"Вакцинація навіть увійшла у 10-ку досягнень людства. Тому що завдяки вакцинам велику частину смертельних хвороб подолали. Наприклад, натуральна віспа, це ж була смертельна хвороба, а після вакцинації цю хворобу повністю ліквідували. Багато людей з хронічними захворюваннями бояться робити щеплення. Але, навпаки, група ризику переносить хворобу найважче, тому їм щеплення потрібні в першу чергу", - розказав лікар.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне