За ініціативи Державної екологічної інспекції Південного округу на території Херсонської області розпочато роботи з демонтажу шин на спортивних, дитячих шкільних та дошкільних майданчиках. Таке повідомлення оприлюднила екологічна інспекція на своєму офіційному сайті. За невиконання цього рішення штрафуватимуть.
У програмі "Тема дня" Українського радіо. Херсон екологиня, голова громадської організації "Екологічні новини" Ольга Машкова розповіла, що шини належати до 4-го класу небезпеки - до відносно безпечних. Але ж у чому їх найбільша небезпека і чому постало питання їх утилізації?
"Шина складається з більш ніж 20 компонентів: 70% - каучук і 30% - це технічний вуглець і різні домішки. При згоранні утворюється сажа і різні домішки, найнебезпечніший з яких - бензопірен. А бензопірен відносять до 1 класу небезпеки", - каже Ольга Машкова.
Рішення екоінспекції – не випадкове. Там вважають, що на території області існує велика проблема із кількістю відпрацьованих автомобільних шин. А організації мають дотримуватися пункту про недопущення несанкціонованого розміщення відходів Закону України "Про благоустрій", розповіла Суспільному завідувачка сектору зі ЗМІ Держекоінспекції Південного округу Олена Бриняк.
"Законом України "Про відходи" визначені функції з повноваженнями як органів місцевого самоврядування, так і суб`єктів господарської діяльності, які мають вживати всі необхідні заходи зі збереження, розміщення і подальшої утилізації шин", - говорить Олена Бриняк.
Чому відпрацьовані автомобільні шини підлягають утилізації, пояснила заступниця директора регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко.
"Відпрацьовані шини колісних транспортних засобів є відходами. Відповідно до Закону України про відходи від 5.03.1998 року відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися в процесі виробництва чи споживання, а також товари чи продукція, що повністю або частково втратили свої властивості і не мають подальшого використання. Їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення відходів", - каже юристка.
У ОСББ Херсона ініціативу держекоінспекції підтримати готові, але не квапляться із цим. Кажуть, через те, що в місті не вирішене питання з утилізацією.
"У нас є такий майданчик. Поки що поступово прибираємо, але ще не всі шини прибрали тому, що куди утилізовувати, ми поки що не знаємо. Немає чіткого відпрацьованого алгоритму, як це робити, куди здавати. Я знаю такі ОСББ, які беруть ці шини і швиденько скидають десь у кар’єр біля річки, щоб тільки їх не штрафували. Влада має повідомити чітко, куди дівати далі ці шини, скільки це коштуватиме. Я промоніторив в інтернеті, це близько 50 грн за утилізацію однієї шини плюс транспортування. Я погоджуюсь, справді є небезпека, справді є закон і ми маємо його виконувати. Але недостатньо в наших бюджетах ОСББ коштів, щоб зробити сучасні екологічні майданчики", - каже голова ОСББ «Берег-5» Віктор Тоцький.
Його колега – голова ОСББ «Говардський» Євген Трощук розповідає, про те, що треба з дворів прибрати шини, дізналися із соцмереж.
"В нас є колеги, які моніторять рішення міськради і діляться цим з іншими колегами у вайбері, у фейсбук. І звідси ми дізнаємось. Наразі є така сумна ситуація, коли діалогу влади і ОСББ немає. Як не намагалися піти на зв'язок, ми не зустрічаємо не те що підтримки, а зустрічаємо опір. Жодних листів попереджувальних не отримували. Є поняття «санітарний план прибирання міста», де є чітко визначена відповідальність. Він є в багатьох містах. У Херсоні навіть не бажають про нього чути", - каже Євген Трощук.
Екологиня Ольга Машкова наводить приклад Києва, де департамент екології також порушив проблему шин, але там одразу заклали гроші у бюджет на їх утилізацію.
"І наша влада дала клич утилізувати шини. А куди їх відправляти? І другий аспект - чим їх замінити? Я не думаю, що у дитячих садочків чи ОСББ є гроші на сертифікований дитячий майданчик. Потрібно, щоб цей вплив влади був систематичним, а не періодичним. В Україні є Національна стратегія поводження з відходами до 2030 року і потрібно розробити цілу регіональну стратегію для області і кожного населеного пункту понад 50 тисяч населення. І вже за цією стратегією рухатися. Я б ще порадила владі налагодити зв'язок з громадськістю, з науковцями. Я шукала дослідження, чи є шкідливий вплив шин на здоров’я дітей. Таких досліджень, принаймні в Херсоні, я не знайшла. У нас є така організація, як Херсонстандартметрологія, де можна замовити такі дослідження. Тоді буде наукове підґрунтя, чому постало саме це питання. Ще влада має перейти з позиції перевірок, покарання і контролю до допомоги і взаємодії з громадськістю, бізнесом, з науковцями. Але я вірю, що у співпраці з владою поступово все налагодиться", - каже Ольга Машкова.
У Херсонській міськраді гроші на утилізацію шин планують передбачити у бюджеті, але тільки для тих, що є на території комунальних закладів: дитячих садків, шкіл, лікарень, підприємств. Всі інші мають робити це за власні гроші.
«Зараз іде підрахунок, скільки приблизно буде наразі цих шин у дитячих садочках, дано завдання, скільки по медичних установах, скільки по підприємствах. Тобто поки ведуть приблизні підрахунки», - розповіла секретарка Херсонської міської ради Галина Лугова.
Втім, голови ОСББ з цим не згодні.
"Якщо інспектори намагатимуться штрафувати мене або моїх колег, то ми зустрінемося у суді, тому що юридично ОСББ - не відповідальна особа за це", - каже голова ОСББ «Говардський» Євген Трощук
Читайте також:
- Шини у Херсоні: чому держекоінспекція вважає їх небезпечними
- Шини у Херсоні: дитсадки та ОСББ позбавляються шкідливих відходів
Наталя Шклярук, Наталя Тимофєєва
Джерело – Суспільне