Херсонці з інвалідністю вибороли 5 нагород на чемпіонаті України з бочча, який відбувався в Одесі. Перше місце в особистому заліку у Євгенія Солдатова, третє у парному - у Віктора Богинського. Про свій шлях до перемоги спортсмени розповіли Суспільному.
Євгеній Солдатов грає у бочча третій рік. Для спорстмена це - перше золото на Чемпіонаті Україні. До цього посідав призові місця в області. У змаганнях в Одесі взяли участь близько шістдесяти спортсменів з чотирнадцяти регіонів України.
"Дуже цікава гра. Треба думати: що, де, як? Чим сильніший суперник, тим цікавіше грати. До травми я займався з 6 років спортом: боксом, футболом, до тренажерної зали ходив. В армії служив. Спорт – це все моє життя", - каже Євгеній Солдатов.
9 років тому чоловік отримав травму і з того часу пересувається у інвалідному візку. Спортсмен і його тренер – колишні однокласники. 3 роки тому саме Вадим Реуцький запропонував Євгенію займатися бочча. Так як інвентар був дорогий, гроші допомагали збирати друзі, знайомі, благодійники. Рампа коштує 1600 євро, а набір м’ячів - 700 доларів.
"Люди хочуть допомагати тим людям, які хочуть йти до своєї мети, при тому щось роблять, а не просто сидять на місці. Він точно знає, що він хоче і поступово ми йдемо до своєї мети – потрапити до збірної та поїхати на Паралімпійські ігри", - говорить тренер Вадим Реуцький.
Євгеній Солдатов говорить, спорт дає свободу. Головне - працювати і себе перебороти:
"У такій ситуації, як я в інвалідному візку, багато людей, які здаються. Думають, що на цьому життя закінчилось, але це не так. Треба ставити мету і йти до неї".
Віктор Богинський отримав 3 місце на Чемпіонаті України у парному заліку. Для спортсмена це були перші Всеукраїнські змагання.
"У парних змаганнях з Наталією Коненко, вона теж з Херсонської області. Ми у парі грали. На такий результат я точно не сподівався. Я був дуже задоволений, особливо тренер, який підбіг і дуже радів за нас. Дякуючи йому і його порадам, ми показали дуже непоганий результат", - говорить Віктор Богинський.
Віктор Богинський 19 років тому потрапив в аварію. 6 років був прикутий до ліжка. 2008 – го спортсмен почав пересуватись у інвалідному візку. Чоловік говорить, навчився долати труднощі на своєму життєвому шляху.
"Просто радієш життю, тому що ти живеш. Життя тобі дало другий шанс. Не кожному вона дає. Я вам скажу, що на візку, я став більш активним. Більше подій у житті було. Я побачив країну. Я на місці не сидів. Як тільки сів на візок, мене не бачили місяцями вдома рідні. Ти повинен зробити якісь перші кроки, далі потім дорога відкриється. Зустрінуться на цій дорозі люди, які тобі в цьому допоможуть".
Віктор зустрівся зі своїм тренером Вадимом Реуцьким 2019 року на турнірі для спортсменів з інвалідністю в Херсоні. Через пандемію коронавірусу торік були призупинені тренування, але цього року у планах тільки призові місця.
"Мені подобається у Віктора, що він дуже цілеспрямований. Він впевнено знає, чого він хоче. Взагалі у нас спортсмени дуже цілеспрямовані. Незважаючи на те, що він живе за 30 км від Олешок, він ніколи не запізнюється, приїжджає. Ось ми і будемо йти до своєї мети", - каже Реуцький.
Джерело – Суспільне