24 березня у Херсоні відбувся круглий стіл "Реалізація державної політики України у напрямку деокупації Криму".
Завідувач сектору у Херсонській області Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Денис Чистіков на початку заходу розповів:
"Україна активізувала роботу у напрямку деокупації Криму. Зокрема, започатковано Кримську платформу, прийнято стратегію деокупації, активізовано санкційну політику щодо осіб, які брали участь в окупації та встановленні окупаційної влади. Крім цього, продовжується фінансова підтримка родин політв’язнів, поновлено діяльність щодо захисту прав корінного народу. Саме ці успішні кроки і дратують Російську Федерацію та окупаційну владу Криму. Це говорить про ефективність обраної стратегії, а від уряду РФ вимагає більших витрат на підтримку своєї політики. Лише на вирішення водного питання 2021-2024 роках владою Росії заплановано вкласти понад 658 мільйонів доларів США. Посилення пропагандистської діяльності також вимагає більших витрат з боку Росії".
Постійний представник Президента України в АРК Антон Кориневич долучився до розмови у режимі онлайн:
"Наш заклик "Крим - це Україна" повинен не лише бути на білбордах чи озвучуватись політиками, коли це вигідно. Наша команда робить багато правової роботи у цьому напрямку і створення такого підгрунтя, якого не було 7 років".
Антон Кориневич розповів, найперше, що зробила його команда – ввела у державний календар День спротиву окупації АР Крим та м. Севастополя. Є відповідний указ Президента за 2020 рік:
"Якраз наше представництво його вносило і ми відстоювали важливість цього питання на всіх рівнях. Цього року Президент звернувся до кримчан саме у цей день, було проведене засідання РНБО щодо стратегії деокупації Криму, тому це - не просто символічний документ, а це - право встановлювати істину про той час. 2021 року Президент підписав найбільш потужний нормативно-правовий акт за часи окупації – указ №78 "Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію ТОТ Крим та м. Севастополя". Цей документ об’єднує 3 складові: створює установчий комітет Кримської платформи, дає конкретні доручення РНБО напрацювати стратегію деокупації та реінтеграції, а також доручає Кабінету Міністрів протягом 6 місяців розробити стратегію розвитку кримсько-татарської мови, зокрема затвердження алфавіту на основі латинської графіки".
Представниця Уповноваженого з дотримання прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ірина Верігіна під час круглого столу розповіла про ситуацію за минулий рік:
"Хочу сказати, що держава-агресор проводить насильницьку паспортизацію та депортацію, дискримінує корінне населення, не визнає його права, порушує право на освіту рідною мовою та свободу пересування. Крім цього, блокує доступ міжнародних місій та гуманітарних організацій. Міжнародне гуманітарне право забороняє державі-окупанту змінювати демографічний склад окупованої території шляхом переміщення на ці території власного населення. Всупереч цьому з 2014 року з території РФ на півострів було переселено 172 404 особи. Забороняється депортація, хоча лише за 6 місяців 2020 року суди окупаційної адміністрації прийняли 189 рішень про депортацію осіб, які згідно із російським законодавством вважаються іноземцями".
У заяві на 44-й міжнародній сесії ООН було вказано, що одним із основним порушень прав і свобод на кримському півострові є порушення права на справедливий суд і право на мирні зібрання, - розповіла Ірина Верігіна:
"Зберігається тендеція з переслідування кримських татар, українців. З березня 2014 року РФ жителі півострова, які відмовились від громадянства, розглядаються владою як іноземці. 16 грудня 2020 року на 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН було прийнято резолюції "Права людини в АРК та м. Севастополі", ними наполягають, щоб РФ надавала консульським відділам відомості про українських громадян, затриманих в РФ, забезпечувала контакти і спілкування з ними відповідно".
Крім цього є порушення у сфері освіти, - говорить представниця Уповноваженого з дотримання прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя:
"Через окупацію неможливо у повній мірі забезпечити доступ до навчання українською та мовою нацменшин. Є лише 1 школа, де навчання проводиться українською, - у Феодосії. Там це передбачено, але фактично такої можливості немає через відсутність вчителів української мови та літератури. Навчання кримськотатарською дозволено лише до 9 класу на підставі заяв батьків. На практиці створюють перепони для цього: немає територій, не формується педагогічний склад, відсутні підручники".
Керівник Південного регіонального офісу ГО "КримSOS" Олексій Тільненко розповів, про указ президента РФ щодо неможливості набуття права власності у прикордонних регіонах і що через карантинні обмеження організація фіксувала численні заяви від людей, які не змогли поїхати до Криму, щоб завершити свої майнові справи:
"Більшість територій АРК були визнані прикордонними. Люди не змогли задекларувати навіть свої права, щоб зберегти свою власність. Процедура відчуження майна має судову складову, є багато ділянок у власності українців або іноземних громадян. Це – кримчани, які проживали і після окупації не отримали окупаційного громадянства, українці з материкової України або взагалі іноземні громадяни, які мають землю у власності. У бюджеті Криму не було закладено коштів на компенсацію майна, не було інвентаризації ділянок. Будемо бачити, як все розтягнеться у часі. Хочу підкреслити, що ми рекомендуємо звернутись до нас чи до інших організацій, а перш за все до прокуратури АРК щодо того, якщо у вас є майно на півострові, не треба чекати, що ваше майно буде вилучено. Ви можете у подальшому звертатись навіть до Європейського суду з прав людини щодо компенсації".
Взяв участь в обговоренні редактор онлайн-видання "Кримський процес" Михайло Батрак:
"Ми займаємось моніторингом судових процесів наших громадян в Криму. Репресії не зупинились, а посилились. Бачимо, що вистежують наших журналістів, звинувачують у шпигунстві".
Також Михайло повідомив про ініціативу "Лист у неволю". За його словами, на сьогодні більше 133 українців перебувають у російських в’язницях. Чоловік говорить, що багато херсонців долучились до того, щоб написати українським політв’язням і підтримати їх:
"Є певні вимоги до написання: листи повинні бути російською мовою, вони не повинні містити суперечливої інформації, вони повинні бути більш особистими".
Джерело – Суспільне
