1200 дзвінків щодоби приймають і обробляють диспетчери екстреної медичної допомоги у Херсоні і тільки на половину з цих викликів виїздять бригади.
Це - оперативна диспетчерська. Тут цілодобово чергують шестеро спеціалістів, які приймають звернення від жителів області. Після уточнення стану пацієнта, виклик за лічені секунди автоматично перенаправляється до сусіднього кабінету, де працюють інші диспетчери, які вже висилають бригаду та відстежують її роботу. Попередня постанова Кабінету міністрів про нормативи прибуття швидкої діяла з 2012. Зміни до неї набули чинності з початку поточного року, - розказує директор центру екстреної медичної допомоги Юрій Бовкун:
"У попередній постанові виклики були розділені на дві категорії: екстрені, неекстрені і виписаний норматив прибуття. Норматив прибуття в містах – 10 хвилин, якщо екстрені виклики, і 20 хвилин у сільській місцевості. Херсонська область має свої особливості – багато районів, які не густо населені, але мають велику протяжність. Норматив функціонування наших бригад визначений теж постановами та документами. Норматив – це одна бригада на 10 тисяч населення".
Через це, каже Юрій Бовкун, не завжди вдається вкластися у норми. Для прикладу Новотроїцька територіальна громада – там працює одна бригада екстреної медичної допомоги. На дорогу від Новотроїцького до найвіддаленішого населеного пункту йде близько 45 хвилин:
"Ми працюємо і фінансуємося з Національної служби здоров’я України. У пакеті екстреної медичної допомоги не передбачено фінансування на розширення мережі цих бригад. Ми плануємо у цьому році відкрити додатковий пункт базування у тому ж Новотроїцькому районі, щоб зменшити цей шлях з 45 хвилин хоча б до 20 і розмістити бригаду в іншому районі, але ми маємо вкладатися в ті реалії фінансування, які в нас будуть".
У новій постанові виклики деталізовано, каже директор центру екстреної допомоги. Усі вони поділені на 4 категорії: критичні, коли бригада має приїхати протягом 10 хвилин, екстрені – час прибуття до 20 хвилин, неекстрені – у цьому випадку диспетчер рекомендує звернутися до лікаря, з яким укладено декларацію чи до відділення невідкладної допомоги і непрофільне звернення, при ньому диспетчер також рекомендуватиме звернутися до сімейного лікаря або надасть дистанційну консультацію.
"Перші дві категорії – це критичні і екстрені – ось ці дві категорії, на які ми маємо виїжджати. По суті ми зараз на них і їздимо і нічого для населення не зміниться. Третя категорія – неекстрені виклики. Повинні проконсультувати і дати людині пораду звернутися або до пункту невідкладної допомоги, або до дільничного лікаря".
Херсонка Оксана Фетисова говорить, що викликали "швидку" допомогу мамі двічі:
"Одного разу через високий тиск, тоді бригада приїхала десь за 15 хвилин, вдруге у неї були проблеми із диханням. В цьому випадку "швидка" допомога приїхала менше, ніж за 10 хвилин".
А це фельдшери екстреної допомоги показують свою нову техніку. Цей автомобіль тільки сьогодні почав працювати. Фельдшер Віталій Токарев показує, що є в наявності:
"Новий автомобіль оснащено сучасною апаратурою: ШВЛ –апарат для штучної вентиляції легень, дефібрилятор нової модифікації, вакуумний матрац, шини пневматичні, каталка, яка може розкладатися у трьох положеннях. Ми тут можемо надавати будь-яку допомогу. Техніка багатофункціональна, тому можемо більш якісно надавати допомогу. На екстрені виклики в нас є не більше 10 хвилин, тому, якщо не має заторів, то ми у норматив вкладаємося, бо від цього залежить людське життя".
Аліна Олефір, В’ячеслав Ходус.
Джерело – Суспільне
