У Кринках Олешківського району 31 жовтня відкрили музей-садибу Остапа Вишні. Понад два десятиліття будинок залишався у напівзруйнованому стані. Як виглядає музей сьогодні, бачили кореспонденти Суспільного.
На відкриття музею зібралися не тільки жителі Кринків, а й люди з навколишніх сіл. У розібраному стані будинок залишався багато років. Під час реконструкції його перенесли з території , яку контролювало Міністерство оборони, в інше місце. Тому відтепер потрапити до музею Остапа Вишні зможуть усі охочі.
Ще до того, як музей офіційно відкрили, місцеві перенесли у будинок фотографії та речі письменника з особистих архівів. Серед іншого, у будинку збереглося ліжко українського гумориста.
"Це була радість. Коли у нас була 130 річниця святкування. І на 130 річниці святкування представили перші наші експонати, які ми знайшли. Моєю метою було показати ці експонати, але я розуміла, що нам потрібні ЗМІ, щоб на широкий спектр винести цю проблему", - розповіла голова ініціативної групи з відродження садиби Остапа Вишні Наталія Ільїна.
Реконструювали будинок Остапа Вишні коштом меценатів. Ремонт обійшовся близько в півтора мільйони гривень. Робили його за кресленнями старого будинку, вікна та двері залишили ті ж самі, а також зробили очеретяний дах, традиційний для херсонських сіл минулого та позаминулого сторіч, - розповів меценат Сергій Одарич.
" Рік тому, читаючи інтернет, я побачив страшні фото, почитав під ними підписи. Що це садиба Остапа Вишні. Правду кажучи, у це не повірив. Перечитав 5 разів. Зателефонували сюди, у місцеві органи влади, вони підтвердили, що справді в такому жахливому стані на сьогодні залишається садиба великого українського письменника, де він проводив останні роки свого життя. Стало дуже сумно, і будівництво моя улюблена справа, я будую в Києві житловий комплекс.. Захотілося відновити цю садибу. Нам це було можливо зробити, у нас гарний колектив для цього є".
У Кринках ще залишаються люди, які знали письменника особисто. Серед них Василь Чечин. Йому було близько 14 років, коли разом з другом він возив Остапа Вишню на рибалку.
"Мамка вгощала їжею, вгощала їх борщем з лином смаженим. Йому дуже сподобалося, це все я пам’ятаю. Ходив пригнутий трошки, завжди був такий замріяний, він був майже завжди зажурений, видно, що людина, яка дуже багато пережила, видно по ньому".
Біля музею-садиби Остапа Вишні розбили фруктовий сад, тут ростуть черешні , яблуні та вишні. Місцеві жителі говорять, що це місце для них важливе. У багатьох родинах досі зберігають історії про зустрічі з Остапом Вишнею.
"Ми пишаємося тим, що до нас приїжджав Остап Вишня. Що він багато написав тут, про нашу річку, для нас це велика гордість. Ми ще у школу тут ходили, це дуже добре, що відродили пам'ять його", - розповіла учасниця вокального колективу "Розмай" Віра Бондаренко.
Олена Протопопова, Григорій Шматко, Владислав Купрєєв
Джерело – Суспільне
