У Херсонському національному технічному університеті відкрилась виставка "75 світлин Вацлава Мошинського". До експозиції увійшли портрети, натюрморти, пейзажі, документальні кадри, зроблені у різні періоди творчості митця.
Виставку відкрили на кафедрі дизайну, де працював митець. Вацлав Мошинський викладав у майбутніх дизайнерів фотографію, - розповіла старша викладачка кафедри дизайну Херсонського національного технічного університету Олена Сандік:
"Ми показуємо виставку, яку подарувала нам донька після його смерті. Ми не мали права не показати це глядачам. Ці фотографії унікальні. Вони з різних періодів його творчості. Тут представлені чорно-білі світлини. Це знімки 70-80 років. Він був ще режисером на телебаченні, але все ж таки обрав шлях мандрівника та фотографа. Ці фотографії були зроблені саме під час подорожей. Він був великим майстром, бо вмів показати, розказати про красу нашого навколишнього світу. Людина вміла бачила моменти".
"Вацлав Мошинський був учасником 210 міжнародних та вітчизняних виставок. Теми для своїх творів знаходив щоденно. Шість разів брав участь у закордонних рейсах на навчальному вітрильнику "Товариш", двічі здійснив кругосвітню подорож, тому завжди вмів заряджати студентів своєю енергетикою", - розповідає завідувачка кафедри дизайну Херсонського національного технічного університетуОлена Чепелюк.
"Вацлав Сигізмундович був одним з тих викладачів, які стояли у витоків нашої кафедри. Він формував її. Він закладав традиції, які досі діють на нашій кафедрі. Кафедрі 20 років. Я пам’ятаю, Вацлав Сигізмундович вболівав за кожного студента. Він придумував завдання . Вони були дуже цікаві, студенти з ними виїздили до Лазурного. Вони робили пленери. Ніколи не було 2 пар, які були схожі одна на одну", - додала Олена Чепелюк.
Для секретарки правління спілки фотохудожників Херсона Лізи Фрей Вацлав Мошинський став наставником:
"У Вацлава Сигізмундовича було неймовірне вміння вселяти любов до всього, що нас оточує: природа, фотографія. Він так захоплювався фотографією, що ми, коли навчались у нього, були вражені його історіями про подорожі. Він у кожен кадр вкладав часточку своєї душі. Ця людина жила фотографією 24 години на добу. Завдяки йому я теж закохалась у це мистецтво".
Анна Тонг, Григорій Шматко.
Джерело – Суспільне