Сортування сміття у Херсоні наразі займаються волонтери, окремі організації та деякі приватні підприємці. Про те, як вирішують питання сортування і переробки побутових відходів на рівні місцевої влади, та як цим займаються самі жителі, дізнавалося Суспільне.
Кодовий замок, паркан, камера стеження та шість контейнерів для сортування сміття – так виглядає один з перших сортувальних майданчиків на шість фракцій у Херсоні.
"Ми майже чотири роки боролися, щоб прибрати смітники з дитячого майданчика. Перенесли смітник на сюди – нашими баками став користуватися магазин. Тому вирішили зробити так", – розповідає мешканка ОСББ "Берег-5" Наталя Курочек.
Жінка додає, що не всім подобається сортувати сміття, але правила єдині для всіх.
ОСББ "Берег-5", яке очолює Віктор Тоцький, почало сортувати сміття три роки тому. Майданчик встановили на виплату. З початку 2021 року мають відчути економію, говорить Віктор. Весь прибуток буде йти на утримання будинку.
"Десь близько 40 відсотків наш будинок може економити на транспортуванні сміття. Якщо ми раніше за вивіз сміття платили приблизно 3 тисячі гривень, то зараз плануємо економити 1 000-1 200 гривень. Але цей майданчик нам обійшовся у близько 23 тисячі гривень", – говорить голова ОСББ.
Майданчик для ОСББ "Берег-5" встановила фірма Сергія Дудки. Чоловік рік тому створив підприємство, яке займається переробкою сміття. На ньому ж була запущена сортувальна лінія. Наразі її призупинили – підприємство займається встановленням майданчиків для сортування сміття, розказує підприємець.
"Після того, як забезпечимо лінію сировиною, тоді процес вийде на економічну рентабельність. Облаштування коштує близько 20 тисяч гривень: це обгородження майданчику, встановлення воріт з кодовим замком, відеонагляду. Щоб забезпечити лінію мінімальною кількістю необхідної сировини, потрібно 15-20 майданчиків", – розповідає Сергій Дудка.
Підприємство Віктора Сухокобиліна займається заготівлею вторинної сировини: ПЕТ-пляшок, скла та макулатури. Починаючи свою роботу п'ять років тому перше, що зробили на підприємстві, – встановили контейнери для збору пластикових пляшок. Бізнес наразі не є рентабельним через те, що українська влада дозволила завозити необмежену кількість вторинної сировини з Європи, говорить підприємець.
"Ми встановлюємо сітки за свої кошти й для ОСББ, й для керуючих компаній. Проєкт вийшов у нас збитковим – гроші ми досі не відробили за них. Коштує вона близько 2 тисяч гривень. Це все купується за кошти підприємства, приватних підприємців і встановлюється по місту", - розповідає Сухокобилін.
У Херсонській обласній бібліотеці імені Олеся Гончара є власний екоцентр. Після заходів, які тут проводяться, відвідувачі можуть кидати стаканчики з-під кави у спеціальну трубу. Вже рік співробітниця бібліотеки Юлія Тищенко збирає ці стаканчики й тетрапаки та відправляє їх на переробку.
"Ми їх відкриваємо, миємо, воно сохне – і сплющуємо. Коли воно висохне, його можна відправляти на переробку. Щомісяця в останній четвер о 17:30 ми збираємося біля головного поштамту і відправляємо", – розповідає жінка.
Поблизу обласної бібліотеки утворилося стихійне звалище сміття. Непотріб сюди викидають жителі приватного сектору, говорить Юлія Тищенко:
"Органіку можна було спокійно прокомпостувати, порізати, вона б стала гумусом. Папір забрати. Але все вкупі це стає сміттям".
Команда школярів "Zero Waste School Херсон" отримала грантове обладнання (термопрес та подрібнювач для пластикових кришечок) для облаштування майстерні з переробки пластикових кришечок на території підприємства "Херсонкомунтрансервіс". Приміщення для майстерні комунальне підприємство надало на безплатній основі, розказує його директор Павло Ткаченко. На ремонт самого приміщення потрібно понад 100 тисяч гривень.
Пластикові кришечки почали збирати минулого року у рамках проєкту "Серце для херсонців", говорить викладачка біології, яка керує командою "Zero Waste School Херсон" Ольга Демченко:
"Поставили у торговельно-розважальному центрі контейнер – люди вже назбирали понад половину. Приносять і складають його туди. Крім того, дуже багато кришечок збирають у бібліотеках, у школах. У нас уже п'ять мішків у приміщенні, яке виділяє нам школа. За нашими підрахунками це понад 50 кілограмів".
Окрім того, цього літа школярі виграли ще один грант і встановили артоб'єкти та водночас контейнери для збору ПЕТ-пляшок. Фігури на замовлення виготовив художник з Херсонщини Сергій Демченко, який робить скульптури з металобрухту. У Скадовську встановили дельфіна, у Лазурному – медузу.
"Дельфін заповнюється щодва дні. Це ще й популярний артоб’єкт – люди ідуть до нього, щоб саме туди викинути ПЕТ-пляшку", - розповідає Ольга Демченко.
2020 року Херсонська міська рада створила комунальне підприємство "Еко-поліс", яке має працювати на території сміттєзвалища та займатися сортуванням сміття. Зараз воно не працює, адже проводиться робота з документами, розказує заступник начальника управління комунального господарства департаменту житлово-комунального господарства ХерсонаМихайло Чабаненко:
"Херсонська міська рада протягом кількох останніх років розглядає низку інвестиційних пропозицій щодо встановлення сміттєсортувального обладнання. Районними радами у місті координується питання встановлення контейнерів для роздільного збору сміття біля житлово-будівельних кооперативів та ОСББ".
Наразі міським сміттєзвалищем опікується оператор "Ітака". З керівництвом підприємства ми намагалися зв’язатися протягом тижня, щоб дізнатися, чи сортують там сміття. Відповіді так й не отримали, проте лишаємо за його представниками можливість озвучити свою позицію з цього приводу в будь-якій зручній для них формі.
Джерело – Суспільне
