Херсонський художник Сергій Сєрко не обмежується в одному стилі і те, як працює, називає неошаманізмом. Чоловік досліджує світ і втілює це у своїх картинах. Суспільне поспілкувалося із митцем напередодні відкриття персональної виставки.
Дати людям відчуття спокою, гармонії та тиші. Так характеризує мету своєї творчості сам художник.
"Останнім часом усі мої картини на тему благості, спокою, миру - це такі ландшафти, десь природа, якісь дачні херсонські сюжети. Наприклад, риболовля, човен. Останнім часом, дуже тягне до природи і хочеться поділитись цим зі своїм глядачем, щоб він відчув таку мелодію та спокій – благість", - говорить Сергій Сєрко.
Сергій Сєрко почав свій творчий шлях 10 років тому. Говорить, малював ще у дитинстві - на задніх партах у школі, але професійно вирішив цим займатися 2010-го року.
"Але все ж таки все це робиться для себе, для задоволення. Сюжети, які я використовую – це зазвичай пошук себе у цьому світі та в цьому просторі".
За словами Сергія Сєрка, в його творчості поєднані різні напрямки мистецтва.
" Неошаманізм - це в першу чергу дослідження себе, світу через мистецтво. Тобто ми можемо за допомоги форм, кольору, символів спілкуватись з собою, з людьми, а також з космосом".
Підтримує Сергія в усьому кохана Марія. Дівчина говорить, якщо вона - хаос, то він - спокій. Саме цей баланс допомагає парі, за їх словами, у творчості та відносинах.
"Мені дуже подобається початкова творчість Сергія - це 2012-2015 роки. Ці картини дуже дрібні. Там багато його внутрішнього світу, світу його персонажів. Це дуже захоплює. Там дуже багато символізму і неошаманізму", - розповідає Марія Загурська.
Родіон Красновид - ініціатор проведення другої персональної виставки Сергія Сєрка. Чоловік говорить, що у творчості Сергія його цікавить тема дослідження суспільства і внутрішнього світу людини.
"В нього багато великоформатних робіт. Він створює настрій. Його техніка неповторна. Він є унікальним митцем в плані створення контенту, залучення до своєї творчості внутрішнього світу людини та діалогу з суспільством ".
Анна Тонг.
Джерело – Суспільне