Унікальна колекція диких тварин та 120 видів і форм птахів, дендропарки і степ. Усе це про біосферний заповідник "Асканія - Нова" . Чим живе заповідник під час карантину, дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Жодного туриста. Втім, ані птахи, ані звірі тут не лишаються голодними. Про це розповів директор біосферного заповідника "Асканія – Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна Віктор Гавриленко.
"Взагалі біосферний заповідник «Асканія-Нова» ніколи не жив одним днем. І давно відпрацьована система, що можуть бути якісь кризові варіанти. Це не вперше, коли ми стикаємось з якимись кризами, тому ми на сьогоднішній день живемо на запасах, які створювались ще минулого року. І ці запаси будуть витрачатись ще місяць-півтора. В нас є в наявності повноцінні корми, раціон зовсім не змінюється, тим більше, що ми готувались до весни. А навесні треба посилювати раціони харчування, тому що настає час розмноження. Ви чуєте, як все навколо нас кричить, пищить, святкує, весілля влаштовують весняні, тому, звичайно, що ці тварини, які у нас на орнітосекції, вони у нас підготовлені до весняного періоду".
Все ж ускладнення можуть бути трохи пізніше, адже те що зараз немає можливості приймати туристів, на бюджеті заповідника позначиться.
"Значно складніше буде далі, тому що екскурсійний потік забезпечував надходження коштів на спеціальний фонд. А саме з нього, в основному, витрачаються грошові ресурси на придбання кормів. Крім цього – пальне, запасні частини, все інше, щоб забезпечувати життєдіяльність біосферного заповідника. Це практично половина всіх надходжень, яких зараз немає. І тому перспектива не дуже радісна, тому що у другій половині цього року треба створювати зимові запаси. А їх буде створювати ні з чого, хоча ми відпрацьовуємо й інші варіанти. В нас є досить серйозний ресурс із копитних тварин в загонах Великого Чапельського поду. І ми розраховуємо, що за рахунок реалізації копитних тварин будуть певним чином мінімізовані ті втрати, які можуть виникнути», - розповідає Віктор Гавриленко.
Проблемним є і те що не вистачає соковитих кормів говорить директор заповідника.
"В принципі на сьогодні те, що необхідно, я кажу по соковитим кормам - це морква, цибуля, капуста. Оце якраз вони входять в раціон, в мішанку, яка добавляється до концентрованого корму. Ось три такі компоненти, які навесні, я думаю, багато хто викине, тому що немає належної реалізації".
У дендрологічному парку квітнуть дерева. На галявинах - муфлони, коні Пржевальського, родина верблюдів, у яких нещодавно відбулося поповнення, та віслюки і зебри. Біля ставків - павичі, лебеді чорні, шипуни, качки - мандаринки і каролінські.
"З цікавого – у нас досить поки що прохолодно. Проте, незважаючи на це, досить рано почалось розмноження у сайгаків. Зокрема, вчора я вже бачила двох сайгаченят і народились двоє малюків у кулана туркменського. Незважаючи на його назву, це наш український вид, який мешкав у херсонських степах до початку 18 століття. У нас зараз є найбільше поголів’я серед європейської частини Євразії. Крім того, ми володіємо дуже великою, понад 500 особин – групою сайгаків. Така популяція", - говорить вчений секретар біосферного заповідника "Асканія-Нова" Наталя Корінець.
Наталя Корінець розповіла, що найбільше туристів зазвичай у травні і червні. Втім через карантинні заходи на травень вже не сподіваються. І додає, є віра в те що туристи будуть у липні та серпні.
"У нас поряд і Чорне, і Азовське море. І багато туристів приїжджають особливо якщо на морі шторми, вітри. На жаль, у нас дороги залишають бажати кращого. Але Асканія-Нова варта того, щоб подолати певні труднощі і приїхати сюди. Адже, власне, наш заповідник – єдиний в Україні, де можна зблизька, з відстані кількох десятків метрів побачити групу зебр, сайгаків, або муфлонів. Ось зараз у нас понад 40 малюків муфлонів".
Еріка Авдєєва, Олександр Шепель.
Джерело – Суспільне