У Херсонській обласній бібліотеці імені Олеся Гончара в рамках проєкту "Гордість Херсонщини" відбулася зустріч з гармоністом із села Станіслав Михайлом Баєвим.
"Це легенда нашого музичного мистецтва. Він об'їздив весь Радянський Союз і виступав в Туреччині, на Кіпрі, у Чехії, Грузії, В'єтнамі. Відповідно, в радянських республіках немає такого краю, де б він не виступав", - говорить засновник проєкту "Гордість Херсонщини" Олег Олексюк.
Михайлу Баєву – 81 рік. Усе своє життя він присвятив музиці. У п'ять років почав грати на гармошці, закінчив Оренбурське музичне училище. Працював у багатьох Музичних колективах . У селі Станіслав був керівником чотирьох змішаних хорів, розказує гармоніст:
"Для мене і гармонь, і баян – це джерело зняття усіх напружень нервових, усіх стресів. І коли я беру баян в руки, я починаю імпровізувати, і всі відчувають мої емоції. І, слава Богу, досі живу. Рятують мене баян і гармошка від усіх стресів".
На творчу зустріч із гармоністом прийшли його друзі, колеги, шанувальники творчості. Колектив "Велетняночка" - один із них.
"Це особистість така! Таких немає! Візьме баян - по-своєму звучить; бере гармонь будь-яку - тільки він! Це мій кумир! За щоб не брався - все на найвищому рівні", - каже керівник ансамблю "Велитняночка" Микола Будник.
Кілька творів своєму вчителю Михайлу Баєву присвятив курсант морехідного коледжу рибної промисловості Станіслав Кандиба:
"В мене по генах передалось від дідуся. Він грав на гармошці і в 2007-му році мама захотіла, щоб я займався, і відвела до талановитого вчителя. Як в музиці, так і в житті багато дав. Можна сказати, мій другий батько".
Михайло Баєв - заслужений працівник культури України:
"Граю дещо із класики, Паганіні граю, люблю народні пісні і роблю багато гарних обробок народних пісень – як українських, так і російських. Я багато напиав пісень. Виконувались вони і в професійних колективах, і в ансамблях пісні і танцю. І тут на вірші місцевих поетів теж написав багато пісень. І вони звучали і на телебаченні, і на центральних майданчиках Києва. Тож творчість – це головне джерело мого життя".
Оксана Страмнова, Владислав Купрєєв.
Джерело – Суспільне