Шість маскувальних сіток до зони проведення Операції об’єднаних сил відправила херсонська "Маскувальна сотня". 5-го грудня бійці їх отримали. Кореспонденти Суспільного у Міжнародний день волонтерів поспілкувались з головою "Маскувальної сотні". Отець Юрій Курило розказує про волонтерську діяльність свою та своїх однодумців і помічників:
"Ця сітка, яку сплели в 2-му училищі, буде передана в 28-му бригаду. На даний час ми сплели 67 тисяч квадратних метрів маскувальної сітки. От візьмемо цю сітку. Це є сітка 8 на 10. Вона сплетена учнями 2-го училища. Тут є приблизно 25 тисяч зав’язок".
Юрій Білик, керівник фізичного виховання Херсонського вищого професійного училища №2:
"Цю сітку плели майже всі учні навчального закладу, які перебували на уроках фізкультури. І під час навчального процесу, і після навчального процесу в позаурочний час. Цю сітку ми сплели за три тижні".
Сітки волонтери возять тільки тим підрозділам, які перебувають у зоні бойових дій, говорить Юрій Курило:
"З 10-го червня 2015-го року ми почали фарбувати перші матеріали в домашніх умовах і плести маскувальну сітку. Це саме був такий час, коли ми почали їздити з-під Криму в зону АТО. І саме там постало гостре питання - маскувальні сітки. Військова сітка є дорога. Її беруть на облік. А наша сітка набагато дешевша, тому що, в першу чергу, ми витрачаємо гроші тільки на сітку - основу. Все інше ми робимо винятково на волонтерських засадах".
Юрій Курило розказує, що був військовим капеланом у 79-й бригаді. Після ротації перейшов до Нацгвардії у частину №3056, що у Херсоні. Скільки волонтерів у "Маскувальній сотні"? Говорить, на це питання відповісти важко:
"Допомагають дуже багато. У кожному навчальному закладі – це кілька сотень дітей, які приходять плести сітки. Таких закладів у нас є десять, які безпосередньо плетуть кожного року дві, три, чотири маскувальні сітки. Є в нас навчальний заклад - це обласний ліцей. Вони в мене рекордсмени. В один час треба було сплести дві маскувальні сітки. Вони взялися плести і за один тиждень сплели дві маскувальні сітки. Нам віддають матеріал. Цей матеріал потрібно підготувати. Кожну зав’язку треба порізати. Є декілька чоловік, які займаються тільки порізкою цього матеріалу. Потім є декілька типів плетіння. У моїй групі плетуть стрічками, а в школах ми плетемо такими бантиками-зав’язками".
Учні 2-го училища готують сітку до відправки.
В одній з майстерень працюють волонтерки Людмила і Тетяна.
"Кожен приходить сюди, як дозволяє час. Хтось раз може під’їхати, хтось от чотири дні, хтось шість, хтось кожен день, хтось додому бере", - каже Юрій Курило.
Тетяна, волонтерка "Маскувальної сотні":
"У перший раз я в 2017-му році була на площі Свободи. І там робили ми бантики. А потім прийшла сюди і вже стала стрічками і стараюсь".
Стрічки для маскувальних сіток роблять зі списаної військової форми. Через мережу відстежують та збирають залишки після її пошиву, говорить отець Юрій:
"От, скажімо, білий матеріал нам присилали з Сумської області. І Харків, і Київ, і Чернівці присилали. І наша "Більшовичка" буде. І наші, що на Шуменському військову форму шиють, теж віддають нам обрізки".
Людмила, волонтерка "Маскувальної сотні":
"Це відходи, з яких робимо або довгі такі стрічки, або маленькі, які дітки в школі зав’язують. Все воно тут різного кольору: є і біле на зиму, і таке зелененьке, і під колір жухлої трави".
"Маскувальна сотня" займається не тільки сітками, розказує голова організації. Для військових волонтери плетуть килимки, щоб було тепліше та зручніше сидіти в кабіні військової техніки:
"Приїжджаємо, хлопцям даємо, а вони собі в бліндажах і під ноги стелять. І кажуть: "Чисто, як вдома колись було". Навіть Люда ось розказала: один якось взяв, прижав до себе. У неї аж сльози... Один раз каже: "Можна, як додому буду їхати, його із собою заберу?" Вони їм про дім нагадують".
Оксана Хлєбус, Володимир Чепинога.
Джерело – Суспільне