Сьогодні землі Херсонщини трясе від вибухів російських бомб, ракет і снарядів. Тож таке явище як землетрус – штучний, створений окупантами – щодня відбувається в Херсоні й прибережній зоні. А от природні землетруси виникають в нашому регіоні, на щастя, нечасто. Найпотужніший із них стався понад 200 років тому.
Про історію землетрусів у Херсоні від початку існування міста згадує херсонський краєзнавець і давній автор довоєнних публікацій на історичну тематику в газеті «Гривна» Віктор Хмель. Далі – його дослідження, викладене в соцмережі.
Найсильніший в історії землетрус
Від самого початку Херсону – молодому, заснованому на високому березі Дніпра місту – не надто щастило. І місце для будівництва було обране не найкраще, і морова виразка відвідала Херсон на п’ятий рік його існування, викосивши більшу частину міського населення. А майже через 25 років після заснування, у жовтні 1802-го, у Херсоні стався, мабуть, найсильніший в його історії землетрус.
Утім, земля під Херсоном тремтіла й раніше – наприклад, у квітні 1790-го, на 12-й рік від заснування міста. Тоді епіцентром землетрусу стала Трансільванія. Підземні поштовхи, що вже згасали, відчувалися в Криму, а юний Херсон відбувся тоді лише несуттєвими пошкодженнями кількох будинків.
А от землетрус 1802 року, що увійшов до історії з епітетом «потужний», серйозно потрусив усю Європу. Його інтенсивність перевищувала 8 балів за шкалою Ріхтера. Знову значно постраждала Трансільванія, сильні руйнування зафіксували в Галичині, Валахії, у Молдавському князівстві. Ґрунтовно потрясло й молоді південні міста, які лиш будували: Миколаїв та Одесу, а також «старожила» цих місць – Херсон.
Руйнування в місті були досить серйозними. Зокрема, найбільш монументальний комплекс будівель старого Херсона – арсенал, з величезними масивними колонами, що розташовувався на території фортеці навпроти Катерининського собору, був зруйнований практично вщент. Під руїнами будівлі залишилися артилерійські й стрілецькі запаси зброї та боєприпаси.
Разом зі зруйнованим арсеналом дісталося й самому Катерининському собору. По його куполу розійшлися серйозні тріщини, а кам’яна дзвіниця, зведена лише за 2 роки до землетрусу, була частково зруйнована й небезпечно нахилилася.
Руйнування торкнулося не тільки кам’яних будівель, що стояли, здавалося б, на міцному фундаменті, – від струсу сповзли в рови й земляні вали-укріплення, що оточували фортецю. Фактично після землетрусу в жовтні 1802 року Херсонська фортеця перестала існувати, пізніше її довелося поспішно відновлювати наново.
У період відновлення були внесені деякі зміни до початкового проєкту арсеналу, однією з таких змін стали 2 додаткові колони, що підтримують масивні портики над будівлями. Зруйнований арсенал було відновлено лише через 10 років, у 1812 році.
Той землетрус завдав серйозних збитків і цивільній частині Херсона. Так, у Грецькому передмісті значно постраждав Греко-Софіївський храм та майже всі міські будинки. Загиблих ніхто не рахував, однак, судячи з руйнувань, жертви як серед військового гарнізону, так і серед цивільного населення були, причому – чималі.
Ситуацію ускладнювало те, що стихійне лихо сталося напередодні зими, у найбільш мокрий період херсонської осені, коли розкислі ґрунтові дороги не давали змоги доставити в місто продовольство та будівельні матеріали гужовим транспортом. Тож зима 1802-1803 років стала для херсонців справжнім випробуванням.
Нові потрясіння
Через 27 років, наприкінці листопада 1829 року, Херсон знову трясло. Новий землетрус нараховував декілька етапів: 17, 20 і 23 листопада після декількох коротких ударів був тривалий поштовх, що тривав не менше трьох хвилин. А після триденного затишшя, 26 листопада, сталося дуже відчутне коливання ґрунту.
Серйозних руйнувань у місті не було, однак у стінах деяких будинків з’явилися досить великі тріщини. І знову, щоправда, незначно, постраждав відновлений арсенал. Слабка інтенсивність початкових коливань ґрунту дозволила містянам вчасно покинули свої домівки – тож жертв та поранень вдалося уникнути.
До кінця XIX століття Херсон трясло ще не раз, проте, на щастя, сейсмічні хвилі були незначними й серйозних руйнувань не завдали. Найсильнішим у той період був землетрус у січні 1838 року, хоча й він приніс незначні втрати й здебільшого лиш налякав населення.
Незначні сейсмічні поштовхи відчувалися в Херсоні й на початку XX століття. Це були головним чином відлуння землетрусів з епіцентрами в Румунії та Криму.
Трагедія в Криму та відгомін в Херсоні
Потужний землетрус з епіцентром на Кримському півострові стався в ніч на 12 вересня 1927 року. І хоча Крим межує з Херсонщиною, відлуння його в нашому місті були дуже незначними.
Ось як описує той землетрус у Херсоні місцева газета «Робочий»:
«У ніч на 12 вересня в Херсоні відчувалися чотири підземні поштовхи, що супроводжувалися підземним гулом. Перший поштовх був близько о пів на першу ночі, другий – о 2:00, третій – на початку 4:00 і четвертий – о 5:15 ранку. Найсильнішим був перший поштовх, від якого тремтіли стіни в будинках, колихалися предмети, а в деяких квартирах зупинилися настінні годинники. Особливо сильно поштовхи відчувалися у високих будинках, де сипалася штукатурка зі стель і з’явилися невеликі тріщини. Мешканці вискочили надвір. На вулицях поштовхи майже не відчувалися…»
У Криму ж усе було трагічно. Та сама газета повідомляла херсонським читачам:
«Вогнище землетрусу припав на південний берег Криму. В Ялті зруйновано багато будинків, є жертви. У Севастополі немає жодної непошкодженої будівлі. Землетрус оцінюється у 8 балів. Сильні поштовхи відчувалися по всій Україні: у Полтаві, Одесі, Києві, Дніпропетровську, Херсоні та інших містах».
Наслідки землетрусу в Криму 1927 року. На знімку – пошкоджена пам’ятка архітектури «Ластівчине гніздо». Фото: retroua.com
Відлуння румунського землетрусу
Через 13 років, у листопаді 1940-го, у Румунії стався один із найпотужніших в історії цієї країни руйнівних землетрусів. Буквально за два тижні до цього відбулося невелике коливання ґрунту на території Молдови. Його незначний відгомін докотився до Херсона легким деренчанням скла та посуду в будинках, а загалом залишився непоміченим.
10 листопада близько 5 години ранку два підземні поштовхи силою 7,5 балів ґрунтовно струснули Румунію. Серйозно постраждали столиця Бухарест та деякі великі румунські міста. Легкі руйнування торкнулися Кишинева, Ізмаїла, Львова та Одеси, але тут обійшлося без жертв.
Надалі херсонці ще неодноразово відчували удари підземних стихій, але всі вони були лише відлуннями землетрусів, що траплялися десь далеко.
Головне фото ілюстративне із соцмереж
Джерело – Гривна