Цілий день шукала в новинах, коли ж напишуть, що ворог безпощадно обстріляв Антонівський округ, але чомусь про всіх пишуть, тільки не про Антонівку. Село за ці дні просто стирають, я розумію, що зараз кожен з вас скаже, що не тільки ваше село, таких сіл багато. Але я буду говорити про свою Антонівку, де я народилася, де я жила і де я хочу продовжувати жити. Вчора ввечері 23 залпи градів розбили вщент дві вулиці, які і до цього були покалічені. Сьогодні з самого ранку вони продовжили градами добивати те, що хоч трохи стояло. Потім ще полетіли Урагани, то це був повний армагедон. Коли ти дивишся на вулицю, по якій ти вчора йшла, а сьогодні ти її не можеш впізнати, то віднімає мову, бо ти не віриш, що це зробила людина, хоча ми їх давно перестали називати людьми.
До нас не завітають соціальні служби, які змогли допомогти закрити вікна, чи полагодити дахи. Ми навіть не можемо завезти матеріали, бо дорога повністю контролюється дронами. Нашим людям ніхто не завезе гарячих обідів, бо всі бояться до нас їхати. У нас немає світла, бо ми розуміємо, що відновити його зараз просто нереально. В нас немає газу, бо труби давно перебило і немає змоги зараз відремонтувати. В нас немає води, бо немає можливості завезти соляру. В нас люди на тачках везуть своїх рідних хоронити на кладовищі, бо ніхто їх не забирає в морг. Наші люди йдуть дві години пішки в місто, бо треба на роботу, а комусь треба купити ліки чи продукти. Саме ця дорога вже давно має назву “Дорога смерті”. Скільки людей поранено чи загинуло ніхто точно не скаже. Але кожного дня їх стає все більше та більше.
***
У Херсоні ця доба – до сказу страшна. Ще вчора повідомили про можливий масований обстріл всієї України. В результаті, неймовірно страшно в Херсоні, Сумах, ще кількох містах України.
Сказати, що гучно, це нічого не сказати. До сказу страшно. Навіть тим, хто звик. Бʼють ці нЕлюди цілком прицільно. Це помітно. Вони взагалі здебільшого прицільно бʼють. І це не припиняється. На тривоги ніхто не звертає уваги, бо бʼють і до них, і під час, і після.
Якщо у вас є знайомі-близькі в Херсоні, запитайте, як у них справи, може чимось допомогти треба. Не змушуйте виїхати – не треба. Якщо ви маєте що запропонувати, то так, є сенс. Якщо не маєте, уникайте фрази про «треба виїхати». Елементарна увага та ваше знання про те, наскільки зараз важко херсонцям, неймовірно доцільні.
***
Рішення лишатися за кордоном чи повертатися до України залежить від багатьох факторів. Основні з них: тривалість війни і можливість реалізувати себе.
Війна триває майже три роки… Щодо другого, після отримання сертифікату про закінчення модуля 2.4 з нідерландської, ми з дочкою вступили до медичного коледжу.
Завдання не з простих, втім ніхто не обіцяв, що буде легко)
***
Погода в Херсоні гарна. Туман густий з ранку. Тож дронів повинно бути значно менше над містом. Принаймні поки ранок. Походила, подихала свіжим вологим повітрям. Тягне кудись поїхати, хоч на базарчик, бо вже пару тижнів не їздила, там дрони кружляють.
***
Російські окупаційні війська продовжують дистанційно мінувати територію громади.
Сьогодні стало відомо про такі випадки у Дніпровському районі Херсона. На території одного з комунальних підприємств Херсонської міської ради було знешкоджено одразу 11 вибухонебезпечних предметів.
Джерело – Гривна
