Визволення Херсону від окупантів – видатнна подія в ході війни! І це ніяк не заперечиш!
Ейфорія минула. Сьогодні у кожного з нас серце рветься від болю за херсонців і наше рідне місто…
Але, дорогі мої, не слід свій емоційний (зрозумілий всім) стан виплескувати злістю і образами на тих, хто біжав від подвалів і розстрільних списків, евакуювався зі своїми старенькими, родичами з інвалідністю, або з дітьми, хто загубив своє житло від підтоплення або руйнування від обстрілів…і виїхав. Це їх вибір і їх право на життя.
Не творімо розбрат! Йому так радіє ворог((( Свою ненависть і злість спрямовуйте на тих, хто зруйнував наше мирне життя, позбавив радості жити у рідному місті, хто вбиває херсонців і нищить місто!
Тримаймося один одного, підтримуймо один одного, бо ми – одна родина, родина херсонців!
***
Вчора у Херсон завітав черговий культурний десант. Відомі українські письменники Сергій Жадан, Ірина Цілик, Андрій Любка та Ярина Чорногуз провели літературні читання в арт-хабі в укритті. Не побоюся це зрівняти з ковтком свіжого повітря для херсонців, які щодня і щоночі перебувають під ворожими обстрілами.
***
Є люди, що будь-яку тему перетворюють на скандал. В народі їх звуть чорноротими.
А ми говоримо просто – талановиті.
***
У Херсонській міській територіальній громаді на сьогодні встановлено 146 вуличних укриттів, з них 13 встановлені за допомоги волонтерських та благодійних організацій, решта – за бюджетні кошти.
103 укриття згідно з одним розпорядженням і 30 – відповідно до іншого передані КП «Парки Херсона».
***
Сьогодні вперше почув, як підлітки прозвали уклоністів від мобілізіції – Зйобик.
Сміявся
***
Колись, ще за януковича, у Херсоні проводився День Європи і я запитала у якогось з європейських представників, чи Україна – Європа для них. І мені так натякнули: географічно?
Новини сьогодні.
Єврокомісія рекомендує почати процес переговорів про вступ України до ЄС.
Думка відразу – якою ціною, скільки гарних людей загинули і, ще дуже страшно написати, гинуть в ці хвилини, щоб ми пройшли такий шлях. і скільки нам ще доведеться пройти. Бо ще йти і йти.
***
Всі українці закордоном зараз трохи біполярні.
Виходиш в офлайн життя, натягуючи посмішку. Бачиш сповіщення новин з телеграму – і все стискається всередині.
У тебе є розкіш жити в безпеці, але ти настільки завмер від болю, що не можеш ніколи розслабитися, щоб жити те життя.
Постійно думаєш, що все це життя поза домом недоцільне, не варте того, щоб ділитися, не справжнє. Тобі соромно, що ти не там, але ти не можеш поїхати додому, і ця дуальність розриває на шматки.
Як важко прийняти, що тимчасове – це зараз постійне.
Джерело – Гривна
