Було два повідомлення від друзів сьогодні. Одне з правого берега, де невтомна херсонка рятує тварин. На відео – красуня. що з ентузіазмом розповідає про корм для тварин, який надходить. Уся в справах.
І з лівого берега – там чоловік моєї подруги пішов дивитися на затоплений їх дім. Жити там не можна. Втрачені дорогі серцю речі. І ще й окупація.
Відстань емоційна між цими повідомленнями, настрій – як між далекими зорями. Хоч Херсон підтоплений і обстрілюється, але воля…
***
– Добрий день! Це Ви тварин годуєте на вулиці?
– Я.
– У мене є трохи корму і я Вам його завезу. Дайте свій номер
– Ви вдома? Ми під’хали. Тут мішок для собак і мішок для котів. А ще водичка. А Вам постільна білизна і комплекти для ремонту дахів треба?
– Мені, дякувати Богу, ні, а от моїм сусідам, у яких і досі будинки по дах у воді, дуже треба.
– Нехай завтра заїдуть заберуть.
Ну як вони збиралися нас перемогти?
***
Записи епохи війни і катастрофи
Намагаюся осягнути, як трансформується область після звільнення.
Зміниться все. Буде пустка фізична і в душі від втрати людей і будівель, втрат природи. Когось з людей втратили, бо їх убили, когось-бо виїхали, когось-бо зрадники.
Зміниться, напевне, відсоток тих, хто голосує холодильником. Політики зміняться? Щось таки стане іншим, в усякому разі спів Гімну у сесійній залі для багатьох набуде справжнього змісту, хто раніше вставав лише, бо так треба.
Очі, погляд, цінності.
Хтось повернеться з фронту і напише нові книги, збудує новий бізнес. Поламані долі.
Роботи стільки, що на десятки років. До нас людство не раз проходило через війни і біди. Усе мине.
Кажуть, що дорослу людину важко змінити. А війна нас перемолола, а не те, що змінила. Буде хліб, буде хата, буде пісня – так по-хутірськи відчуваю бажання створити оазу в душі від всього поганого на відстані.
***
Ніхто ніколи не міг такого уявити.
Окупація. Посічені снарядами хати. Потім затоплення. Відсутність евакуації. І постріли в спину тим, хто прийшов на порятунок.
Це все пережили і проживають далі люди на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини.
Крізь воду та вогонь вдалося вирвати з рук смерті 133 українці.
***
Джарилгач, який буде недосяжним навіть після звільнення території, бо ворог там проводить свої навчання – перевіряти і перевіряти будуть після них. А ми бурчали, що забагато туристів шастає там
Джерело – Гривна