Легенда української народної пісні Ніна Матвієнко з сольним концертом завітала на Херсонщину. На творчому вечорі зібрано 36000 грн, вони будуть направлені на благодійність. 19 грудня 2019 року у день Святого Миколая для дітей сиріт, малозабезпечених родин, дітей ветеранів АТО буде влаштовано новорічну виставу «Снігова королева».
Журналісти “Гривни” мали можливість поспілкуватися з Ніною Митрофанівною.
Вона виросла у родині, в якій було одинадцять дітей, проте у неї було щасливе дитинство. Артистка впевнена, що без вищих сил в нашому житті нічого не відбувається, у тому числі і вибір професії. У своєму виборі Ніна Матвієнко, яку називають душею української пісні, голосом народу, не помилилася. Серед її відзнак – звання Героя України, Народної артистки України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка.
– Як у вас з’явилась ідея провести концерт у Херсоні?
– У жовтні я завітала на Херсонщину, де була у складі журі дитячого фестивалю «Парад зірок». Там зустріла Тетяну Буренко, керівника благодійного фонду «Ангел бажань». Вона мене запросила повернутися на Херсонщину, але вже з сольним концертом. Випадкових зустрічей не буває. Кожна людина, яка зустрічається на нашому життєвому шляху, грає певну роль. Чогось саме вона мене запросила.
– Вам сподобалось у нас в Херсоні?
– Так. А чому мені має не подобатися? Запах тут інший, більш чистіший ніж у нас. Більш сухіше повітря, таке згладжене. Тому у вас такі красиві дівчата. Напевно повітря і саме місто годує вас цією красою.
– Ви дуже часто берете участь у благодійних акціях. Сьогодні у вас благодійний концерт.
– Потрібно пам’ятати, що все повертається: і добро, і зло. Кожен робить, що може, чинить так, як йому підказує серце.
– Що вас підштовхнуло займатися музикою?
– Кожному Бог дає дари, таланти, час і силу. Я росла дуже активною дівчинкою, займалася спортом – обожнювала баскетбол і легку атлетику. Напевно, могла стати професійною спортсменкою. Але головне – що відчуваєш серцем, душею. А в душі моїй завжди була пісня. Ця любов виявилась сильнішою.
– У вас в сім’ї всі дівчата співачки?
– У нас і хлопці співають. Україна багата талантами, співучими сім’ями. Згадайте скільки багато у нас було сімейних фестивалів, коли співали разом діти і батьки. Але на жаль їх стає все менше і менше. Люди похилого віку люблять більш спокійну, мелодійну музику. Ми не сприймають потужного звуку, крику. Мені здається це заважає говорити зі всесвітом, слухати дивовижні звуки навколо – спів птахів, подих вітру і шелест листя. Насолоджуйтесь слуханням гарної музики для душі! Нехай це буде для вас доброю звичкою – слухати хорошу музику і розслаблятися! У хвилини розслаблення, душа відпочиває, приходять мудрі думки і шляхи вирішення життєвих завдань.
Мене надихає все навколо, але найбільше – люди. Так, коли ми знаходимося в турі, а значить, подорожуємо по світу, зі мною відбувається стільки всього різного. Коли я співаю пісню, вона виходить з глибини душі, це схоже на магію. Я відчуваю це всім тілом, серце починає так схвильовано битися і мене це сильно захоплює! Саме пісня і зустріч з залом спонукає до внутрішніх сліз. Це як відкриття, можна сказати як благодать.
– У вас в сім’ї було 11 дітей. Можете розповісти про найяскравіший спогад з дитинства? Що вам запам’яталося?
– Запам’яталося, як мамі виповнилося п’ятдесят. Всі позїжджалися. Справжнє щастя – коли вся родина збирається разом! Всіх нас мама повипихала з села. Усі в нашій родині співали і на багатьох інструментах грали. Я думала буде така співоча, красива родина. Нічого не вийшло. Я одна з усієї нашої великої рідні змогла здобути вищу освіту. Рано пішла в інтернат, намагалася всьому навчитися. Дуже хотілося порадувати маму. І завжди хотілося брати все по максимуму. Ніхто на мене ніяких планів не покладав. Старша сестра взагалі такі ноти брала, краще навіть за Робертіно Лоретті (ред. – італійський співак, в підлітковому віці (в першій половині 1960-х років) завоював світову популярність. У дитинстві співав дискантом, в дорослому віці став баритоном), вона ще вищі ноти брала. Я вам скажу що в нас таких Робертіно дуже багато. Українці – співоча нація.
– В чому секрет вашої молодості? Дивлюсь на вас, очей не можу відвести. Коли у вас з’явились перші зморшки?
– Я все життя зі зморшками була. Народилася зі зморшками, від посмішки вони. Все, що ми бачимо на обличчі людини, йде зсередини. Щаслива людина завжди прекрасна. А щоб бути щасливим, потрібно навчитися прощати. Якщо тобі зробили погано, завадили – відпусти. Від того, що будеш ображатися всередині, гірше буде тільки тобі. А це повинно залишитися тягарем на совісті твого кривдника. Така карма.
– Можете побажати щось херсонцям?
– Побажаю нашим глядачам миру і стабільності, будьте щасливі. Віри та сили духу. Розпач руйнує, віра надихає. Дуже хочу щоб наші «слуги народу» звернули увагу, на те як ми живемо, на нас українців. Незважаючи ні на які ситуації народ буде боротися за право на свободу. Не треба шукати погане у комусь, а в першу чергу лікувати себе. Наше життя в наших руках. Зробіть сильним світ навколо себе.
Дякуємо вам за інтерв’ю і ваші відповіді, було дуже приємно з вами поспілкуватися! Подальших вам успіхів!
Джерело – Гривна