21-го листопада по всій Україні відзначають День Гідності та Свободи. Саме цього дня 2013 року на вулиці Києва вийшли студенти, аби відстояти європейський вибір нашої країни. Тодішня влада була проти такого волевиявлення українського народу, тому молодих людей силою почали розганяти з майдану Незалежності. Це обурило мільйони українців, які вийшли на вулиці своїх міст, аби підтримати молодь й показати, що вони хочуть жити у вільній та демократичній країні. Так в Україні й розпочалася Революція Гідності.
У Херсоні до цієї дати пройшли урочисті заходи на площі Свободи, де у часи Революції Гідності збиралися містяни. Не дивлячись на прохолодну погоду на центральній площі міста зібралося близько 300 херсонців. Розпочався захід із спільного виконання гімну України.
«Я бачила гідність в очах студентів, які без бронежилетів, а лише із дерев’яними щитами в руках відстоювали нашу свободу. Я бачу гідність у жінці, яка відпустила свого чоловіка боронити нашу країну. Вона розуміє, що він може не повернутися з ООС, але він пішов туди, щоб захистити її та свого сина. Я бачу гідність у волонтерах, які віддають останнє, аби забезпечити нашу армію», – говорить ведуча заходу.
День, коли українці поклали початок змінам у нашій країні. Саме таким виразом можна схарактеризувати 21 листопада 2013 року. Цього дня вся країна об’єдналася заради спільної мети – відстояти наше право на свободу та незалежність. На Майдані пліч-о-пліч стояли мешканці різних регіонів України: від сходу до заходу, від півночі до півдня. У Революції Гідності херсонці брали участь із перших днів. Один із них – Євген Ситніков, який ще бувши студентом пішов на Майдан.
«Я просто не міг стояти осторонь, коли в Україні таке відбувалося. Якось мене спитав мій племінник: «Дядьку, чому ти пішов на революцію?». Я йому відповів, що просто не міг інакше, адже нашій країні потрібні були зміни. Якщо стояти на місці й нічого не робити, то жодних змін не буде», – говорить учасник Революції Гідності Євген Ситніков.
У Херсоні Майдан розпочався з одиночного пікету активістки Валентини Крицак. Тоді навколо встановленого нею намету почали гуртуватися люди та щодня виходити на площу Свободи, аби відстояти своє право на свободу вибору й гідне життя.
Валентина Крицак – справжній символ Революції Гідності у Херсоні. Вона стала організатором перших акцій на підтримку Майдану. Також вона була однією із засновниць волонтерського руху у Херсонській області. ЇЇ волонтерська організація “Скарбничка” зібрала понад 100 тис. грн, які пішли на придбання спорядження для українських бійців. Для того, щоб допомогти нашій армії у нелегкий для країни час, Валентина жертвувала всім що в неї було: грошима, часом та здоров’ям.
У 2016 році лікарі діагностували у волонтерки страшну хворобу – рак кісного мозку. Тоді весь Херсон об’єднався, аби врятувати життя Валентині. Для того, щоб зібрати кошти на її лікування активісти проводили благодійні ярмарки. Навіть у такий тяжкий для себе час волонтерка не забувала про українських бійців й кошти, які зібрали її на лікування, вона переправляла на допомогу українській армії. 26-го липня 2016 року Валентини Крицак пішла із життя.
«Ми всі належимо до того народу, який зміг пройти дві революції. Під час протестів я постійно дивилась в очі людям, які відстоювали нашу країну. Дивлячись на них розумієш, що наш народ нічого не зламає», – говорить учасниця Херсонського Майдану Катерина Кий.
Також Катерина прочитала присутнім вірш, який вона написали під час подій на Майдані. Разом із нею вірші читала й її донька, яка переповіла трагічну історію хлопця, який загинув в АТО того дня, коли в нього народився син.
Наприкінці заходу херсонці вшанували хвилиною мовчання та молитвою пам’ять тих, хто загинув боронячи свободу та незалежність України.
Джерело – Гривна