На Херсонщині вдарили перші морози, і дерева масово скинули своє листя. Отже, «листяні жнива» продовжуються. В нашому регіоні зібране листя в більшості випадків просто спалюють, завдаючи шкоди і навколишньому середовищу, і своєму здоров’ю.
А тим часом листя – чудова сировина для їх переробки в паливні брикети. Про це досить цікаво та доступно написав на своїй сторінці у соцмережі херсонець Олександр Голобородько, член Національної спілки журналістів. Нижче – його розповідь.
15 листопада відзначається Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки. Головна мета цього заходу – привернути увагу влади, громадськості, промислових та бізнесових структур до актуальної теми. Хоча листовий опад і не назвеш вторпродуктом – його можна віднести до повноцінної первинної сировини, але він дотичний до компонентів вторинної переробки, що підлягають утилізації.
Не можу спокійно спостерігати за щорічними «листяними жнивами» на подвір′ях житлових будинків, територіях дитсадків, парків тощо: скільки ж листя доводиться згрібати! Листям заповнюються пакети, певний час пакети чекають на комунальників, потім починається транспортування листового продукту на сміттєзвалища, а фактично – транспортування «повітря» із значними паливними витратами на перевезення… І так – з року в рік!
Екологічний аспект. Є інформація, що опале листя, скирдоване на звалищах, під час гниття виділяє газ метан із більшим парниковим ефектом, аніж вуглекислий газ, що виділяється під час горіння брикетів.
Хіба ж не можна безмежний дармовий природний продукт використовувати на користь громадам? І такий досвід вже набуто – і не лише у закордонні, а й в Україні: у Дніпрі, Кременчуці, в інших містах. Повчитися б…
Так, у Кременчуці оприлюднено розрахунки з переробки опалого листя, яке щороку збирають комунальники, в паливні брикети. Вони свідчать на користь створення сміттєпереробного цеху з переробки листя, що, у свою чергу, зробило б недоцільним облаштування відповідного сміттєзвалища.
Прес-служба Кременчуцького міськвиконкому навела деякі цифри, ось вони:
– 4 тис. кубів опалого листя та вуличного змету вивозиться за межі міста протягом тижня;
– 24 тис. кубометрів такого продукту вивезено протягом так званого «місячника чистоти»;
– 29 тис. кубометрів опалого листя та змету вивезено протягом одного з останніх років.
Це ж які трудові та паливні витрати!
Економічний аспект. У Кременчуці підраховано, що вивезення одного кубометру опалого листя обходиться місту у 50 гривень, або майже в 1,5 млн. гривень за все листя протягом року.
У місті переконалися, що за названі або й навіть за значно менші кошти вже давно можна створити сміттєпереробний майданчик, де листя сушилося б, пресувалося, а потім – формувалось у брикети та пакувалось в обгортку для запобігання зволоженню.
Арифметика. Кременчуцькі комунальники підрахували: зі збираних майже 30 тис. кубів листя та змету може виходити орієнтовно 8-9 тис. кубів суто висушеного листя.
Вага 1-го кубу листя – 300-400 кілограмів. 8-9 тис. кубів пресованого сухого листя важитиме 2700 тонн.
Ціна 1 тонни брикету з деревини нині коштує від 1,5 до 1,8 тис. гривень.
Зарубіжний досвід. В англійському Бірмінгемі працює завод Leaf Log, котрий з опалого листя робить паливні брикети. Відомо, що такі «дрова» дають 27,84 мегаджоулів енергії на кілограм, що рівноцінно спалюванню високоякісного вугілля та більше, ніж деревини.
Зазначається, що один такий брикет горить 2-3 години, що втричі довше за час згорання деревини такої ж ваги.
Джерело – Гривна