Ексміліціонера з Мелітополя підозрюють у катуванні херсонця в окупованому Херсоні

Відповідно до тексту підозри, Андрій Олександрович Зінченко народився 22 липня 1971 року в місті Юр’їв-Польський, Російської Федерації. Громадянин України, паспорт громадянина України серії СВ № 198636, виданий 11.07.2000 Мелітопольським МВ ГУМВС України в Запорізькій області, ІПН: 2613520491, зареєстрований та мешкав за даними слідства за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, просп. 50-річчя Перемоги, 55, кв. 26. Під час окупації обійняв посаду начальнику штабу так званого «городского отдела Мелитопольского районного управления Главного управления Министерства внутренних дел в Запорожской области», раніше не судимий.

Відповідно до тексту підозри, Зінченка підозрюють у жорстокому поводженні з цивільним населенням та в інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.

Так, слідство стверджує, що Зінченко відкрито носив автоматичну зброю, формений одяг та спорядження, які належали російським військовим формуванням, був достовірно обізнаним про те, що між РФ та Україною відбувається міжнародний збройний конфлікт, тобто відповідно до статті ст. 43, 44 Додаткового протоколу І був комбатантом та зобов’язаний додержуватись норм міжнародного права, яке застосовують в період збройного конфлікту.

Виконуючи відведену йому роль, Андрій Зінченко, за даними слідства, у липні 2022 року спільно та за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями збройних сил РФ, перебуваючи в тимчасово окупованому місті Херсон, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, катував якому на той момент було 24 роки. Ми не поширюємо імені та інших даних мешканця Херсона з міркувань етики та людяності.

Так, за даними слідства, 07 липня 2022 року приблизно о 10.30 годині Зінченко, діючи спільно та за попередньою змовою з трьома невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями ЗС РФ, прибули до херсонця за місцем його перебування з метою саме затримання чоловіка. Помітивши його на вулиці, Зінченко звернувся до чоловіка з проханням надати допомогу у проведенні банківської операції, на що останній погодився. Коли вони наблизились до найближчого банкомату за адресою: м. Херсон, вул. Європейська (колишня Суворова), 30, Зінченко віддав розпорядження невстановленим слідством військовослужбовцям збройних сил РФ на затримання чоловіка.

Виконуючи зазначене розпорядження, діючи спільно та з єдиною метою, троє невстановлених військовослужбовців збройних сил РФ із застосуванням фізичної сили посадили чоловіка на заднє сидіння автомобіля марки «Renault» білого кольору невідомої моделі, тим самим затримали цивільну особу, яка у складі Збройних Сил чи інших збройних формувань України не перебувала, зброї не мала, участі у бойових діях не брала, тобто була особою, яка підпадає під захист ст. 4 Конвенції, як громадянин України, котрий не бере активної участі у бойових діях та опинився в ході окупації під владою сторони конфлікту (РФ).

Надалі, за даними слідства, російські військові разом із Зінченком перевезли чоловіка до річкового порту Херсоні за адресою: м. Херсон, пров. Портовий, 1, де Зінченко вимагав від потерпілого надати інформацію про місцезнаходження його батька – колишнього співробітника СБУ та учасника АТО. На це чоловік повідомив, що зазначеними відомостями може володіти його дідусь, який проживає на дачній ділянці на Великому Потьомкінському острові у Херсоні.

Після цього Зінченко, цілеспрямовано шукаючи батька потерпілого, діючи спільно та за попередньою змовою з близько 30 (точна кількість у ході досудового розслідування не встановлена) невстановленими військовослужбовцями збройних сил РФ перевезли херсонця на 4 причал Великого Потьомкінського острову у Херсоні (нині він називається Великий Вільховий).

Перебуваючи у Великому Вільховому, викрадений херсонець, намагаючись убезпечити своїх рідних від затримання, навмисно зазначив невірний номер дачної ділянки, в якій начебто проживав його дідусь.

Дізнавшись про це, Зінченко, перебуваючи на 4 причалі Великого Вільхового острову у Херсоні (координати також зазначені у справі), з метою покарання потерпілого за надання неправдивої інформації, жестом голови віддав розпорядження невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцям збройних сил РФ на катування херсонця.

У даних слідства зазначили, що, виконуючи зазначене розпорядження та діючи спільно, один з невстановлених військовослужбовців збройних сил РФ підійшов до потерпілого, притиснув приклад автомату до його горла, після чого бив кулаком руки в грудну клітину, від якого молодий чоловік опинився в положенні навприсядки. Після цього інший невстановлений досудовим розслідуванням військовослужбовець збройних сил РФ завдав один удар коліном ноги в область правого вуха потерпілого, внаслідок чого останній впав на землю. Не зупиняючись на цьому, четверо невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців збройних сил РФ продовжили застосування фізичного насильства стосовно чоловіка шляхом нанесення щонайменше 10 (точна кількість в ході досудового розслідування не встановлена) хаотичних ударів ногами в область тулуба та голови потерпілого.

Слідство стверджує: своїми діями Зінченко та інші невстановлені військовослужбовці ЗС РФ порушили вимоги статті 32 Конвенції та статті 75(2)(а.2) Додаткового протоколу І (заборона катування).

Після припинення побиття Зінченко пристебнув праву руку чоловіка кайданками до металевої труби причалу та наказав двом невстановленим військовослужбовцям збройних сил РФ залишатися на місці та охороняти херсонця, після чого разом з іншими невстановленими військовослужбовцями збройних сил РФ пішов у напрямку дачної ділянки, яка належала діду потерпілого.

Надалі, за даними слідства, до місця утримання потерпілого на причалі повернулись невстановлені військовослужбовці збройних сил РФ, які, помітивши знерухомленого чоловіка, все одно намагались покарати його за надання неправдивої інформації, продовжували бити його прикладом автомату, дерев’яною палицею та ногами по всьому тілу і голові потерпілого.

Слідчі стверджують, що 7 липня 2022 року приблизно о 13.00–13.30 год. (точний час у ході досудового розслідування не встановлено) до причалу Великого Вільхового повернувся Зінченко, який разом з невстановленими військовослужбовцями збройних сил РФ затримав батька та діда потерпілого.

У подальшому, стверджує слідство, Зінченко спільно з невстановленими військовослужбовцями збройних сил РФ, продовжуючи переслідувати мету покарання херсонця за надання неправдивої інформації, конвоювали потерпілого до захопленої будівлі Херсонської обласної державної адміністрації за адресою: м. Херсон, площа Свободи, 1.

07 липня 2022 року близько 14.00–15.00 год. (точний час у ході досудового розслідування не встановлено), прибувши до зазначеного місця, Зінченко разом з трьома невстановленими військовослужбовцями збройних сил РФ, вивели потерпілого з автомобіля, змусили опуститись в положення на коліна, застебнули кайданки в положенні над головою, після чого підвели до сходів вхідних дверей будівлі державної адміністрації та помістили в положення лежачи на землі.

Після цього, повідомляє слідство, двоє невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців збройних сил РФ змусили виконувати херсонця гімни РФ та радянського союзу, а також ставили питання щодо початку та кінця Великої Вітчизняної війни. Отримуючи відповіді, які їх не влаштовували, російські військові та їхні спільники, діючи спільно та у присутності Зінченка, били херсонця двома ударами стопи ніг в область голови ззаду.

Після припинення побиття, кажуть слідчі, 7 липня 2022 року близько 15.00–16.00 (точний час у ході досудового розслідування не встановлено) Зінченко спільно з трьома невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями збройних сил РФ перевезли херсонця до території захопленого КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради за адресою: м. Херсон, с. Степанівка, вул. Джона Говарда, 65, де ув’язнили в одній із каналізаційних шахт, в якій утримували його в нелюдських умовах до 15 липня 2022 року без прийняття рішення про ув’язнення та забезпечення права на захист.

Лише 15 липня 2022 року вдень (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) двоє невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців збройних сил РФ вивезли чоловіка до залізничного вокзалу м. Херсона, де залишили просто неба, тобто звільнили без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув’язнення.

У період ув’язнення херсонця постійно утримували у виснажливих для людського організму антисанітарних умовах, непридатних для перебування людини (бетонна яма глибиною близько п’яти метрів та діаметром близько 6 метрів), без належних умов вентиляції, місця для сну та вбиральні (що зумовлювало здійснення біологічних потреб безпосередньо в місці утримання). Потерпілому не надавали жодних засобів гігієни, обмежували у їжі та воді. Тобто потерпілий перебував в умовах, які загрожували його життю та здоров’ю, але він не мав можливості вільно залишити місце утримання, резюмують слідчі.

Таким чином, Зінченка Андрія Олександровича, 22.07.1971 року народження, підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, а саме у жорстокому поводженні з цивільним населенням та в інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб (у редакції статті 438 КК України на час вчинення кримінального правопорушення).

За даними видання РІА-Мелітополь, Андрій Зінченко — колишній співробітник міліції, який вийшов на пенсію.

«Окупацію сприйняв із натхненням. Сприяє становленню народної міліції в місті, невідомий його реальний внесок у цей захід, але постійно цим хизується перед знайомими. Стверджує, що займається вербуванням місцевого населення. Пропагує русскій мір, погрожує жителям підвалом або примусовою депортацією», — пишуть у виданні з посиланнями на телеграм-канал «Суки Мелітополя».

Дані про Андрія ЗінченкаФото: https://t.me/suki_melitopolya

Нагадаємо, ст. 438 КК України передбачає відповідальність за порушення законів і звичаїв війни. Українські правоохоронці документують злочини, вчинені під час окупації Херсона, щоб притягнути винних до відповідальності.