Херсонський міський суд 10 липня 2025 року визнав колишнього керівника міської клінічної лікарні ім. Лучанського Володимира Ларіонова винним у пособництві державі-агресору та розтраті бюджетних коштів під час окупації Херсона. Його засудили до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Засідання проводили без участі звинуваченого, адже той наразі перебуває у тимчасово окупованому Генічеську.
Згідно з вироком, в червні 2022 року, після захоплення міста військами рф, Володимир Ларіонов добровільно погодився очолити «державну лікарню» створену окупаційною владою на базі КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського». Він погодився на призначення від так званої «воєнно-гражданской адміністрации» та діяв на виконання їхніх наказів, зокрема організував перереєстрацію закладу в системі охорони здоров’я рф.
Крім того, Ларіонов активно впроваджував нові «правила». Зокрема, організував виплату зарплат медперсоналу в рублях, агітував колектив підтримати окупаційну владу, а згодом наказав вивезти майно лікарні на лівобережжя. Так у Генічеськ вивезли дві «швидкі» (Toyota Hiace та ГАЗ 2705) і медичну документацію. У 2023 році Володимир Ларіонов очолив ще один незаконно створений медзаклад — Генічеську центральну райлікарню, і продовжив роботу на окупантів, зареєструвавши її в реєстрах
Окрім співпраці з окупантами, суд визнав доведеним розкрадання коштів у період його керівництва. У серпні 2022 року Ларіонов, знаючи, що витрати не передбачені фінпланом, уклав угоди з підприємцем, який формально працював на окупованій території, і оплатив з рахунків лікарні придбання пральної й сушильної машин на понад 540 тисяч гривень. Техніка виявилась уживаною і досі не підключена, однак була оплачена з бюджету. Ці кошти суд зобов’язав повернути на користь лікарні.
На суді свідки підтвердили, що Володимир Ларіонов фактично залишався на посаді головного лікаря і працював з окупаційною владою. Медики розповідали, що під його керівництвом проводились збори, де повідомлялось про перехід до нових правил, впроваджувались рублеві виплати, вивозилось обладнання. Один із працівників прямо вказав, що Ларіонов доручав не повертати автівки швидкої до Херсона.
Операторка пральні підтвердила, що техніку привезли без її участі, але вона підписала накладні вже після факту. Пояснила, що потреба в машинках дійсно була, але придбана техніка так і не була введена в експлуатацію.
Головна бухгалтерка підтвердила, що діяла за усною вказівкою Ларіонова, коли оплачувала пральну та сушильну машини. Техніка залишилась у приміщенні пральні, але її монтаж не здійснили. Зарплати надходили й в гривні, і в рублях.
Адвокат Ларіонова намагався переконати суд у тому, що його дії могли бути вимушеними, а докази ненадійними. Суд розглядав показання свідків, експертні висновки, матеріали обшуків та підтвердження з бухгалтерії.
У підсумку суд визнав Ларіонова винним за статтями про розтрату в умовах воєнного стану та у пособництві державі-агресору. Його засудили до 12 років ув’язнення з конфіскацією всього майна та забороною обіймати керівні посади в медичних чи державних закладах протягом 15 років. Вирок набирає чинності з моменту затримання.
Наразі колишній генеральний директор лікарні імені Лучанського Володимир Ларіонов співпрацює з росіянами, очолює центральну лікарню в Генічеську й активно допомагає розвантажувати «гуманітарну допомогу» лікарні з росії.
anticorruption-vymir.com.ua