У день Соборності України у київському Національному музеї війни відкрили експозицію "Вівтар Свободи". Кожен з 27 регіонів країни представили роботою сучасних майстрів іконопису. Херсонщину — "Чумацькою іконою на рибі".Про це Суспільному розповів голова БФ "Україна для Героїв" та засновник мистецького проєкту "Art Armor" Олександр Ковальчук.
За його словами, головна ідея експозиції – відобразити єдність і силу суверенної України через переосмислення іконописних традицій. Основою для робіт митців стали бронеплити, які врятували життя українських захисників.
"Особливістю проєкту є перетворення на артоб’єкти бронеплит, що були пошкоджені кулями або уламками та вже "виконали свою місію" щодо захисту людського життя. Метою проєкту є привернення уваги до війни РФ проти України та збір коштів на забезпечення гуманітарних потреб", — сказав Ковальчук.
Засновник мистецького проєкту "Art Armor" Олександр Ковальчук. Роман ПупенкоХерсонщину на експозиції представили іконою на камбалі – витвором традиційного українського мистецтва. Засновник проєкту пояснив цей вибір тим, що у 2021 році у Херсонському обласному краєзнавчому музеї відбулась виставка відтворених на висушеній рибі ікон. До того ж у регіоні є рибний промисел завдяки річкам та виходу до Чорного моря.
"Станом на 2025 рік збереглися лише три ікони, з яких тільки одна залишилася в Україні. Ікони написані колективом іконописців", — сказав Олександр Ковальчук.
"Чумацька ікона на рибі", якою на експозиції представили Херсонщину. Роман ПупенкоНе випадковою є й тематика ікони — Хрещення Господнє, додав він. Адже назва Херсона походить від міста Херсонес, де прийняв хрещення князь Володимир.
Опис до експозиції. Роман ПупенкоЗа словами керуючого Херсонською єпархією православної церкви України, єпископа Херсонського і Таврійського Никодима, традиція написання ікон на сухій рибі походить від чумаків. Вони пов'язані з Херсонщиною тим, що через сучасну території області пролягали їх торговельні шляхи.
"Вони їздили по Дніпру, возили сіль і камбалу з Херсонщини. І на тому, що було в них під руками, на камбалі, робили собі такі іконки. Цю рибу було легко висушити і малювати на ній. Цим чумаки взивали до Божої допомоги, адже подорожі були небезпечними. І часто, коли вони благополучно поверталися, то могли пожертвувати ікону храму", — розповів Никодим.
Раніше науковці та громадські організації вперше представили у Києві віртуальний музей фортеці Тягинь — пам’ятки археології національного значення XIV-XV століть, розташованої на території Херсонської області.
Суспільне Херсон
