Це призводить до так званого структурного безробіття. Переселенцям доводиться перенавчатись та опановувати нові професії. Однак далеко не кожен може швидко інтегруватись у ринок праці чужого міста. Ще одна проблема: за даними ООН, кількість мігрантів за межами України й надалі зростає. Станом на 16 грудня минулого року вона сягає вже 6,8 млн осіб.
Проте точна кількість біженців невідома. Є частина, яка виїхала в Росію, крім того, у ЄС відбувається подвійний облік. Один біженець може "рахуватись" і в Польщі, де, наприклад, перебував якийсь час, і в Німеччині, куди з часом переїхав.
Центр економічної стратегії (ЦЕС) минулого року підготував аналітичну доповідь, у якій розділили всіх біженців на чотири групи. Виявилось, що лише 16% – це люди із зони бойових дій. При цьому серед біженців найбільше жінок віком від 35 до 44 років. Це працездатні жінки, часто з вищою освітою, які виїхали за кордон разом з дітьми.
Лише 10% біженців продовжують працювати на українську економіку (хоча зароблені кошти найчастіше витрачають у країнах перебування). "Чоловіків серед біженців 35%. Частка чоловіків серед біженців суттєво зросла порівняно з листопадом 2022 року, коли вона становила 17%", – зазначають у ЦЕС.
Дані великих кадрових порталів свідчать про те, що дефіцит на ринку праці скоротився. Хоча насправді йдеться лише про сезонні зміни.
"Кількість нових вакансій і резюме скоротилася порівняно з попередніми місяцями, насамперед через сезонний чинник. Водночас у річному вимірі їх зростання пришвидшилося, що свідчить про подальше збільшення як пропозиції, так і попиту на робочу силу. Попри певне зростання пропозиції робочої сили, її дефіцит надалі обмежує роботу підприємств", – зазначають у звіті Національного банку.