Якщо не брати до уваги бюджетників, то до окупації частина жителів Генічеського району, як відомо, заробляла на життя курортним бізнесом, інша частина займалась аграрним виробництвом. Курортний бізнес наразі, про що не раз писав Ме\лЮау иа, знищено повністю, а от сільське господарство ще борсається.Наприклад, на полицях генічеських магазинів ще можна зустріти півлітрові банки з колись відомою на всю Україну томатною пастою «Генічаночка». Це залишки продукції. Раніше агрофірма ім. Т.Г. Шевченка вирощувала для пасти
помідори у Догмарівці - зараз там городи не обробляють, бо через підрив окупантами Каховської ГЕС нічим поливати. Тому Генічеська харчосмакова фабрика, яка є підрозділом агрофірми, нині випускає лише очищену воду. Її у свердловинах на Арабатській Стрілці поки що вистачає.
Соняшникову олію, яку колись також виробляли на фабриці, завозять з російського Ростова-на-Дону. Томатний кетчуп поставляється з окупованої Макіївки. При цьому, аби генічани мали ілюзію, що для них нічого не змінилось, назвали його «Лагидный».
Навіть консервований горошок тепер потрапляє у Генічеськ з Краснодарського краю.
Останнім часом на полицях чомусь стало мало продуктів з Білорусі. В основному, залишились згущене молоко і цукерки. Якщо говорити про інші товари, на ринках і у магазинах можна купити білоруські цигарки. Дивно, але деяким курцям вони навіть подобаються. А, може, просто «смак» українських вже забули. Побутова техніка, якої у магазинах не так багато, майже вся з Китаю. Так само, як і одяг. Останній, щоправда, є і турецький. Він якісніший і дорожчий. Постільну білизну в окуповане місто привозять з Узбекистану і російського «міста наречених» Іваново. Гроші у місті, як відомо, також ходять не українські. Але це все тимчасово...Борис ВИНОГРАДОВ, newdayua.net
