Головою окупаційної адміністрації села Новософіївка Лазурненської громади Скадовського району Херсонщини росіяни призначили 53-річну Світлану Острікову, колишню сільську голову. Разом зі своїм коханцем – російським офіцером, а також заступником Віталієм Породою вона дистанційно «керує» селом з Залізного Порту сусідньої Бехтерської громади і погрожує землякам, які не стають на військовий облік у загарбників.
Про це з посиланням на власні джерела і окупаційні пабліки повідомляє Центр журналістських розслідувань.
Головою окупаційної адміністрації села Новософіївка з 2022 року працює Острікова Світлана Григорівна, 13 грудня 1970 р. н., уродженка села Каракуль Перекопського району АР Крим. Вона колись працювала сільським головою у Новософіївці, задовго до об’єднання села з Лазурненською селищною громадою.
Зараз Світлана Острікова допомагає окупантам поставити на військовий облік якомога більше односельців. Однак на її заклики, які вона поширює в закритих місцевих чатах практично ніхто реагує. Тож вона погрожує направити до «неслухняних» земляків «мальчиков», як вона їх називає, з Росгвардії.
Сама Світлана Острікова разом зі своїм заступником Породою Віталієм Григоровичем, 11 лютого 1961 р. н., уже давно «керує» селом з Залізного Порту сусідньої Бехтерської громади, де розмістилась окупаційна адміністрація Голопристанської громади. Саме до неї загарбники «приєднали» Новософіївку. У Залізному Порту працює також російська військова комендатура Новософіївки.
Колаборант Віталій Порода Фото: соцмережіЗа даними ЦЖР, заступник гауляйтерки Віталій Порода до великої війни працював у селі інспектором з правопорядку, а в минулому був депутатом Новософіївської сільської ради від Партії регіонів.
Як розповіли його односельці, Віталій Порода до війни «кришував» місцевих продавців наркотиків і перейшов на бік ворога з самого початку окупації громади. При тому, що його дід воював в УПА, за що його в далекі совєтські часи виселили на південь України.
«Зараз самих російських військових у Новософіївці небагато. Вони переважно сидять у Залізному Порту і Лазурному, зокрема, їх дуже багато біля лазурненського кладовища», – додали мешканці громади.
