Селище Козацьке і село Веселе на звільненій правобережній частині Новокаховської громади Херсонщини повністю зруйновані російськими окупантами. Майже повністю зруйноване село Корсунка, що залишається в тимчасовій окупації. В усіх цих населених пунктах залишаються цивільні.
Про це в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань розповів Валерій Брусенський, начальник Новокаховської міської військової адміністрації.
За його словами, селище Козацьке і село Веселе на правобережній, звільненій частині Новокаховської громади Каховського району Херсонщини зруйновані повністю.
«Там нічого немає. Всі адмінбудівлі, всі комунікації – все зруйноване, там доведеться будувати все з нуля», – каже він.
Водночас у цих населених пунктах залишаються цивільні люди, які не хочуть виїжджати на більш безпечні території і виживають у себе в підвалах, без електроенергії, під постійними обстрілами російських окупантів з лівого берега. Це – переважно люди похилого віку. У кого є пальне, ті використовують генератори.
Сама військова адміністрація качає воду, привозить людям їжу, гуманітарну допомогу. Самі мешканці ні за що не платять, оскільки комунальні послуги там не надаються.
«Ми даємо альтернативу – вивезти людей, наприклад, до Вінниці. А вони собі думають: там же треба буде працювати, щоб знімати житло, а безоплатну гуманітарку «Камазами» їм вже ніхто не возитиме. І відмовляються виїжджати, кажуть, що у них все добре. Водночас примусити їх виїжджати зі своїх домівок ми не можемо – не дозволяє закон», – стверджує Валерій Брусенський.
Не краща ситуація в деяких населених пунктах на тимчасово окупованій лівобережній частині Новокаховської громади. За словами Брусенського, село Корсунка, що межує зі знищеними окупантами Кринками Олешківської громади Херсонського району і перебуває майже на лінії фронту, вже фактично не існує. У Корсунці залишились декілька вцілілих хат на крайніх вулицях, яким вдалося встояти після затоплення села через підрив Каховської ГЕС.
«У селах громади величезний терор. Знаємо, що там безліч москальських військ. Дуже важко контактувати з людьми: всі бояться безкінечних перевірок окупантів», – каже Валерій Брусенський.