Херсонська лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних (або просто “Тропінка”, як лагідно називають її містяни), давно вже зарекомендувала себе високопрофесійним закладом із сучасним обладнанням та гарним обслуговуванням. Саме ця лікарня однією з перших у країні, коли лише починалася децентралізація та медична реформа, погодилася на співпрацю з громадами за принципом: оплата за фактом лікування і ніяких “благодійних” пожертв.
Крім цього, тут цілодобово працював травмопункт, куди всі жителі міста та навколишніх населених пунктів зверталися після побутових травм, поранень на виробництві чи падінь під час ожеледиць.
Коли почалася епідемія ковіду, саме “Тропінка” стала потужною підтримкою Херсонській обласній інфекційній лікарні в порятунку людей. Тут вивільнили та обладнали ізольовані приміщення для ковідних хворих, переформатували свою роботу. Лікарня використовувала свою гарно оснащену лабораторію для швидкого реагування на особливості реакцій організмів пацієнтів. І тоді або замінювали препарати на більш для них дієві, або навіть й переглядали схеми лікування.
Можливо тому, одразу ж після окупації Херсона, росіяни вирішили зробити саме на базі цього закладу свій військовий шпиталь.
Генеральний директор комунально-некомерційного підприємства Херсонської міської клінічної лікарні імені Афанасія і Ольги Торопіних Леонід Тимофійович Ремига побачився з окупантами у перші ж дні боїв навколо міста.
Леонід Ремига. Фото Ірини Ухваріної
Озброєні військові на БТРах шукали на території закладу поранених українських військових та тероборонівців, які вижили в Бузковому парку.
Аби захистити пацієнтів від агресора, працівники лікарні на усіх дверях, у тому числі до хірургічного відділення, прикріпили наліпки: “Обережно, ковід! Вхід без захисних засобів заборонено!”. І ходили у протичумних костюмах (захисний комплект одягу від особливо небезпечних інфекцій). Тоді військові не наважилися перевіряти хворих, і це врятувало не одну людину. Та через кілька діб “асвабодители” знову припхалися.
Оглядали територію, знімали з дрона, фотографували, – розповідає керівник закладу. – Потім з'явилися і їх військові лікарі. Приїхали на БТРах з озброєними охоронцями. Казали, що РФ тут назавжди, що треба співпрацювати. Вимагали, звільнити приміщення нашого дитячого відділення для їхнього військово-медичного шпиталю. Я заперечував, пояснював, що це неможливо, бо там хворі діти, у яких справді був на той час ковід. І обладнання для їх лікування неможливо демонтувати та встановити в інших палатах. Але вони заявили, що нічого про це й слухати не хочуть. І щоб наступного дня о 10 ранку все було звільнено. Ми довго думали, як вчинити. На жаль, вибору не було. Довелося дітей перевести в інший корпус.
Але окупанти передумали влаштовувати свій шпиталь у дитячому відділенні. Можливо, теж злякалися ковіду. Проте, судячи з подальшого розвитку подій, напевно, вирішили не поспішати, а поступово захопити та використати для власних потреб увесь потенціал лікарні.
Представники російської влади – і цивільні, і військові, і ФСБ, нишпорили по території й методично посилювали свій тиск, щоб схилити працівників до співпраці. Та коли їх тримісячна “профілактична робота” виявилася марною, з’явилися 7 червня у супроводі автоматників і призначили свого керівника закладу.
На своє робоче місце Леонід Ремига зміг повернутися лише після звільнення Херсона, 12 листопада.
А окупанти, втікаючи з міста, пограбували “Тропінку”:
Забрали автомобіль лікарський, автомобіль медичної допомоги, лабораторне обладнання, аналізатори: сечовий, гематологічний. Забрали наші унікальні бінокулярні мікроскопи для бактеріологічних досліджень. Комп'ютери забрали. За нашими розрахунками, шкода в матеріальному вимірі майже п'ять мільйонів гривень, – говорить Леонід Ремига.
Крім того, територія лікарні двічі потрапила у зону ураження “Градів”. Вперше, 27 грудня 2022 року, росіяни поцілили в приймальне відділення пологового будинку. Пошкодили дах, дверні отвори, на першому поверху вилетіли всі вікна.
Фото зі сторінки лікарні у фейсбуці
Вдруге територію обстріляли у січні 2023 року. Тоді вибили всі шибки у пральні та харчоблоці. Пробито дах будівлі, яка зараз належить орендаторам. За словами головлікаря, лише на те, щоб захистити приміщення від подальшого руйнування через негоду, необхідно близько 300-500 тисяч гривень.
Фото зі сторінки лікарні у фейсбуці
Під час цих обстрілів люди не постраждали – ні пацієнти, ні співробітники. Але колектив зазнав втрат через інші обстріли.
В обідню перерву наші співробітники зазвичай ходили до магазинів на Миколаївському шосе купити собі продуктів. І якраз 11 березня рашисти туди вдарили. Біля супермаркету АТБ загинула наша санітарка фізіотерапевтичного відділення. Ще двох співробітниць поранило. Одну легко, а інша дуже довго перебувала у тяжкому стані, довго лікувалася, – ділиться Леонід Ремига.
Також через обстріли міста 3 травня на Бериславському шосе загинула старша медична сестра відділення реанімації Херсонської міської клінічної лікарні ім. Тропіних Тетяна Кириченко.
Під час окупації Херсона представники російської служби ФСБ викрали Леоніда Ремигу та десять діб тримали в камері на вулиці Теплоенергетиків. Подробиці, як росіяни катували херсонців й про «дзвінки президентам» - в інтерв’ю головного лікаря “Тропінки” для читачів Медіаплатформи “Вгору”.
