У Херсоні в рамках дерусифікації відбулися обговорення та дискусії з приводу перейменування низки вулиць, провулків, площ та скверів, які носили радянські назви та прізвища представників російського тоталітарного режиму. Херсонська міська військова адміністрація провела онлайн-голосування щодо перейменування об’єктів топоніміки на території громади, у голосуванні брали участь всі охочі. Після опрацювання результатів 4 вулиці рішенням міської військової адміністрації віднині носять імена та прізвища 4-х працівників поліції, які брали участь в АТО/ООС, загинули у боях з російськими загарбниками 2014-го та під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Про це повідомляють у пресслужбі поліції Херсонщини.
Вулиця Льва Толстого у Корабельному районі Херсона перейменована на вулицю молодшого лейтенанта міліції Романа Набєгова. Роман херсонець, закінчив Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, після чого працював у патрульній службі Херсона, карному розшуку, був слідчим у слідчому управлінні Олешківського райвідділу міліції.
У липні 2014 року Роман добровольцем увійшов до складу батальйону «Миротворець» Головного управління МВС України в Київській області. Він загинув 29 серпня 2014 під час виходу з Іловайського котла. Його упізнали за браслетом-оберегом.
Роман був талановитою людиною, ще зі студентських років писав вірші. Через рік після його загибелі у Херсоні відбулася презентація книги «Ні кроку назад», до якої увійшли десятки віршів Романа Набєгова, спогади його друзів та побратимів.
Далі мова піде про трьох побратимів: Андрія Тарчинського, Влада Ковальова та Руслана Сторчеуса, які у 2014 році після анексії Криму росією записалися добровольцями до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». 23 серпня вони увійшли в Іловайськ Донецької області, після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» і «Миротворець» героїчно тримали оборону. Командир батальйону «Херсон» Руслан Сторчеус загинув 25 серпня 2014 року, коли на службовому автомобілі потрапив у засідку терористів під Іловайськом. Влад Ковальов, який був лікарем-хірургом, загинув 29 серпня 2014 року, коли виносив з-під обстрілу поранених побратимів.
Андрій Тарчинський вижив у Іловайському котлі, врятував поранених, сам був тяжко поранений, але зміг продовжити службу. Його життя обірвав російський снаряд, коли 19 вересня 2023 року окупанти вдарили зі ствольної артилерії по Херсону. Ворог поцілив у тролейбус із пасажирами, сержант поліції Андрій Тарчинський перебував неподалік та отримав смертельні поранення.
Ім’я командира батальйону «Херсон» Руслана Сторчеуса носитиме вулиця Кольцова у Центральному районі Херсона. Руслан був активним учасником Революції Гідності, згодом став членом Народної самооборони Херсона. У 2015 році на будівлі Херсонського державного університету урочисто відкрили меморіальну дошку на честь лейтенанта міліції Руслана Сторчеуса, який був випускником цього навчального закладу.
На честь рядового батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» Влада Ковальова названо провулок Смоленський. Владислав був лікарем за покликом душі, мріяв стати військовим лікарем. Чотири роки працював хірургом у відомчій лікарні УМВС, дуже любив свою роботу. 
У період Революції Гідності очолив медичну службу херсонського Євромайдану, заснував і очолив Херсонський мобільний загін першої медичної допомоги Червоного Хреста. Влад сконструював спеціальне медичне спорядження – розвантажувальний медичний жилет для роботи в екстремальних та бойових умовах. У жилеті лікар міг значно швидше евакуювати поранених та зручно розміщувати медикаменти. Згодом таку сумку-жилет Влада Ковальова взялися виробляти для потреб України волонтери українського походження в США.
Влад виконував свою місію порятунку життів до самого кінця: в Іловайську збирав з індивідуальних аптечок ліки та віддавав місцевим мешканцям, які ховалися від російських обстрілів у підвалах. Під постійним обстрілом у звичайному депо, не маючи спеціального обладнання, у ямі під потягом він проводив операції.
Владислав Ковальов був нагороджений посмертно недержавною нагородою – орденом «Народний Герой України». В пам'ять про нього друзі та люди, яких він врятував, зібрали кошти і придбали реанімобіль, який назвали на його честь.
Вулиця Молодогвардійська у Центральному районі Херсона носитиме ім’я Андрія Тарчинського. Він брав участь у бойових діях у Боснії та Герцеговині. У 1995 році прийшов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де ніс службу на блокпостах та кордоні, охороняв державні установи. Після анексії Криму в 2014 добровольцем пішов у батальйон «Херсон». Пройшов Іловайський котел, був тяжко поранений, але вийшов з оточення.
Після лікування і реабілітації Андрій продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у містах Курахове на Донеччині та Сватове на Луганщині. Був нагороджений відзнаками Президента України та нагрудними знаками МВС України. Кілька років працював у водній поліції. Після початку повномасштабного російського вторгнення знову взявся за зброю, ніс службу у Херсоні й завжди казав, що захищати – це його обов’язок. Андрій рятував херсонців і після підриву росіянами Каховської ГЕС у червні: під обстрілами вивозив людей із затоплених районів. Жив за принципом: ніколи не кидай товаришів — ні на полі бою, ні в житті.Руслан Сторчеус, Влад Ковальов, Андрій Тарчинський та Роман Набєгов назавжди лишиться яскравим прикладом самовідданої любові до обраної справи. Жителі Херсона віддали свої голоси за перейменування вулиць на їх честь, так люди вшанували та увіковічнили пам’ять про героїв російсько-української війни – звичайних мешканців Херсонської громади, які добровільно стали на захист української землі та віддали за свободу її жителів найцінніше – життя.
