28 жовтня 2023 року навколо міста лунає канонада з самого ранку, інколи вщухає, але ненадовго. Нова Каховка живе своїм життям, люди ходять, скупляються. Хтось повертається додому, хтось виїхав. Окупанти намагаються менше привертати увагу до себе, часто перевдягаються у цивільне. Кількість машин, на яких їздять російські військові, зменшилася. Вони знову роблять рейди по гаражах, але особисто не грабують. Працюють руками місцевого криміналу
Ринок праці в окупованій Новій Каховці
У "Соцмаркеті" біля автовокзалу встановлено термінали “Промсвязьбанк” на касах. Розрахунок на те, що місцеві скоро повинні перейти на безготівкову систему.У місті подекуди зустрічаються оголошення про працевлаштування. Але вимоги можуть бути різними. Хтось вимагає повний пакет документів російського походження, кому достатньо і паспорта громадянина України. Деякі роботодавці питають про досвід, хтось готовий взяти і без досвіду (щоправда, таких мало).
Роботодавці, в більшості випадків, спокійно сприймають спілкування в месенджерах за допомогою українських сім-карт, бо російські сім-карти використовують в основному, як джерело інтернету і простого мобільного зв'язку.
Окупанти хоч і пропонують, зі свого боку, вакансії, але туди ніхто не поспішає. Причини — невпевненість у захисті окупантів від українського правосуддя та дій партизанів, які оголосили полювання на колаборантів. Саме тому в місті відсутні більшість різних служб, а також осередки російських політичних партій. Якщо хтось з них і навідується в місто, то ненадовго, на годину-дві. Ніхто з них не залишається навіть ночувати в місті.
Хтось намагається заробити гроші, працюючи на полях. Але тут обов'язково потрібен російський паспорт, бо необхідно перетинати блокпости, щоб дістатися на роботу.
Гарантія на товари — півроку
Окупанти не полишають спроб набрати до лав своїх силових структур жителів лівобережжя, але туди йдуть одиниці. Усі прекрасно розуміють, що це квиток в один кінець.Останнім часом практикується можливість заробітку через інтернет. Дехто намагається взяти 100 тисяч рублів, а також реалізувати житловий сертифікат, щоб хоч щось отримати для подальшого виживання. Окупанти розуміють це і тим чи іншим чином намагаються ускладнити подібні схеми.
Часто люди продають свої речі, щоб або просто прогодувати себ,е або з метою подальшого виїзду з міста. Таким чином, вони зменшують свою прив'язаність до свого місця проживання.
Щоправда, оголошення в російському "Авіто" з наших країв дуже мало, в основному на "OLX". Ціни різні, але якщо порівнювати з різними локаціями, то часто це небо і земля. Наприклад, якщо набір ножів на підконтрольних Україні територіях в середньому коштує 400-600 гривень, в Росії на сайті "Ozon" 600-1000 рублів, в окупації в Новій Каховці такий набір коштує 1500 рублів. Людина, яка має приблизно такий набір, в кращому випадку зможе продати його за 1000 рублів. І так в усьому.
Основними покупцями виступають самі окупанти. Жителі міста рідко щось купують коштовне, бо треба збирати чимало грошей.
Про розстрочку або кредит взагалі мова не йде. Єдине, де можливий "кредит" — це взяти продукти харчування в невеличких магазинах "по списку", якщо раптом грошей не вистачає, а їсти хочеться.
Гарантія на товари — це максимум на півроку. Про якийсь рік-два взагалі мова не йде. Тому якісь прилади для дому люди купують на свій страх і ризик.
Доставка в окупацію
Про замовлення товарів з доставкою в місто теж виникає проблема. "Пошта Херсона" пропонує наступну схему — ви замовляєте якусь річ, яка важить не більше 10 кг. Потім вказуєте адресу "посередника" (для лівобережжя Херсонщини це абонентський ящик N6 "Пошти Росії" в Сімферополі), та фактичну адресу свого місця проживання з номером телефону. Два рази на тиждень кур'єр "Пошти Херсона" забирає з Сімферополя пошту і везе по всьому лівобережжю. Так пропонують окупанти.
Але проблема в тому, що немає жодних гарантій, що ваше замовлення дійде до вас. Залишається єдиний варіант — замовлення через місцеві магазини на кшталт "Акватехніки" з додатковою оплатою за доставку. Так що організувати невеликий бізнес з доставки необхідних товарів, як це було при Україні, дуже складно.
Залишається ще можливість виростити врожай на дачі чи городі, але це при наявності води. Після підриву ГЕС рівень підземних вод почав знижуватися, і це стало додатковою проблемою. Потрібно також купити насіння і хімію. Але якщо ви вкладетеся і сподіваєтеся зібрати врожай. То ще не факт, що так буде. Бо є "добрі" сусіди, які не проти поживитися результатами вашої праці.
Ось і залишається два виходи — вижити до приходу ЗСУ або тікати з міста туди, де є повноцінне життя.
Фото із соцмереж
NovakahovkaCity
