На думку партнера консалтингової агенції SKS Steuerberatung з Німеччини Дмитра Сонкіна, це нормальна практика. Про це він заявив в інтерв'ю для Новини. Live.
За словами Сонкіна, у контролюючих органів країн перебування українських біженців є підстави вважати, що українські біженці не повністю розкрили інформацію про свої доходи та майно. Виплата ж соціальної допомоги передбачає відсутність майна та доходів. При цьому в кожній країні визначено відповідні межі вартості допустимого майна та доходів.
Якщо біженець не розкриває інформацію про своє матеріальне становище, то соціальні та контролюючі органи іноземної держави мають право отримати відповідні дані всіма можливими способами, зокрема звертаючись безпосередньо до громадян чи державних органів України.
Контролюючі органи країни перебування українських біженців можуть, зокрема, звернутись до української податкової служби. Згідно з двосторонніми угодами між Україною та окремими країнами Європи, податкові служби зобов’язані надавати інформацію про платників податків.Запитувати інформацію можуть також у Пенсійному фонді України, якщо йдеться про пенсіонерів.
«Україна практично з усіма країнами Європейського Союзу підписала угоди про обмін податковими та банківськими даними. Наскільки я знаю, в Україні ці угоди ще не набули активної фази виконання через війну. Але вони можуть почати діяти теоретично будь-якої миті», — зазначив він.
Спочатку, наприклад, німецька сторона може отримати інформацію про наявність у біженця рахунку в українському банку. Далі — запитати у біженця розкрити інформацію про рахунок. І тут все залежатиме від готовності та бажання українського біженця розкрити інформацію.
Наразі, констатує Дмитро Сонкін, в європейських країнах фактично немає юридичного механізму змусити людину розкрити інформацію, якщо вона відмовляється робити це добровільно. Але якщо людина при цьому продовжує жити поза межами України, то їй просто закриють виплати.
finance.ua