"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Петра Клочка, жителя Херсона, який прожив у російській окупації 260 днів. Записи охоплюють період із 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, до 29 листопада 2022-го, коли місто звільнили Збройні сили України й почалося відновлення Херсона. Редакція публікує щоденник у дні, коли автор робив нотатки. Сьогодні ми презентуємо читачам запис від 28 вересня 2022 року.28 вересня 2022 року, середаЗранку читаю в новинах результати "референдуму". Якщо пам'ять не зраджує, десь трохи більше ніж 80% "за". Одразу згадується "вождь усіх народів" Йосип Сталін. Нехай голосують як бажають, головне – правильно порахувати. От і порахували. Пропагандистські канали в ейфорії: "Бачите, як люди бажають жити в Росії". Новопризначений "губернатор" Володимир Сальдо дає інтерв'ю, йому підспівує мерзота типу Кирила Стремоусова й інших.
Знову зникає зв'язок з Україною, усі канали блокуються. Узявся за книги, продовжую читати/перечитувати класику. На цей раз почав перечитувати М.С. Лєскова. Його життєвий шлях багато в чому пов'язаний із Києвом. У будинку його тестя він познайомився і здружився з Тарасом Шевченком, нашою національною гордістю. У шкільній програмі його творів не було. Тепер я зрозумів чому. У багатьох повістях і романах він правдиво описує життя Росії. Бог ти мій, і все ж повторюється!
Пройшло 150 років! Скотське ставлення до видатних людей у повісті "Лівша". Побори й корупція. Безправ'я. Безвладдя. Забуті містечка й поселення трохи далі Москви. Нічого не змінилося, тільки тепер ще й диктатура чекістів.
Увечері вирішили трохи пройтися разом із дружиною. Ходили недалеко, людей на вулиці немає, стійке враження, що виїхала більше ніж половина мешканців. Почувши вибухи, поспішили додому. Це наші б'ють, дістають до лівобережжя та об'єктів, на яких рашисти тримають живу силу й техніку.
Поступово настає осінь. Це один із найкращих сезонів у нашому регіоні. Різноманітність овочів і фруктів, неймовірні квіти, ще дуже тепле повітря. Риба накопичує жирок перед зимівлею. Отже, буде прекрасна риболовля. На узбережжі морів, а у нас їх три – Чорне, Азовське й Сиваш – ще є відпочивальники, але їх поменшало, бо в діток почалися заняття у школах. Море заспокоюється, вода чиста, як сльоза, сонце гріє ласкаво, скоро йому теж відпочивати.
Боже мій, куди мене занесло? Це ж я про нормальне, щасливе життя до приходу цих покидьків, нащадків орди. Єдине, що в них добре виходить, – це руйнувати, вбивати й грабувати.
ГОРДОН