З початку повномасштабної російської агресії херсонські лікарні жодного дня не припиняли свою роботу: надавали допомогу під час окупації, після підриву Каховської ГЕС, рятували життя містян під щоденними обстрілами… Вони й зараз, попри все, допомагають херсонцям. Про ситуацію в одній з них розповідає генеральний директор КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша» Алла Малицька.
У цьому медичному закладі на початок повномасштабного вторгнення росії в Україну працювало 2 поліклініки для обслуговування дорослого населення, поліклініка сімейної медицини, 2 дитячих поліклініки, стаціонар, амбулаторія, стоматологічна поліклініка, фельдшерський пункт, молочна дитяча кухня. Наразі структура лікарні майже не змінилася і заклад намагається забезпечувати пацієнтів усім спектром медпослуг, хоча і відбулися деякі скорочення. На жаль, зараз призупинила свою діяльність дитяча молочна кухня через те, що її продукція майже не затребувана.
Генеральна директорка закладу Алла Малицька зауважує, що, як тільки сім’ї з дітками почнуть повертатися до міста, кухня відновить свою роботу. Також перестало працювати відділення гемодіалізу, яке було відкрите перед повномасштабною війною. Це пов’язано, з одного боку, із відсутністю нефролога, з іншого – з тим, що пацієнти, які отримують процедуру гемодіалізу, здебільшого виїхали з міста.
На початок повномасштабного вторгнення у лікарні працювали близько 1 200 людей, з них: 460 медичних сестер, майже 300 лікарів. Зараз – лише 97 лікарів та близько 185 медичних сестер. Але цифри ці постійно змінюються, адже хтось приїжджає, а хтось виїжджає.
«Ми зараз на зв’язку з усіма. Нам відомо, що якісь лікарі до нас вже не повернуться, бо вони підтверджують свої дипломи у Німеччині, Польщі Норвегії, Канаді. Деякі влаштувалися на роботу у більш безпечних регіонах країни. Маємо багато усних подяк за хороших спеціалістів з різних лікарень України, де працевлаштувалися наші лікарі, медсестри, реабілітологи. Через війну Херсон втрачає висококваліфікованих спеціалістів, на жаль», – говорить Алла Малицька.
Наразі у лікарні існує кадровий голод. За деякими напрямками заклад започаткував консультування онлайн, якщо це дозволяє специфіка роботи лікаря. Довелось піти на такий крок, адже краще надати консультацію онлайн, ніж не надати її взагалі.
Та для безпосереднього спілкування з пацієнтами брак лікарів залишається відчутним. Зокрема, не вистачає неврологів у стаціонарі, нефролога, травматолога, лікаря фізичної реабілітації, а також медичних сестер. Раніше була проблема з анестезіологами, зараз вона вирішена.
Порівняно з початком повномасштабної війни відбулися деякі зміни й в адміністрації закладу. Двоє заступників керівника симпатизували «рускому міру», тож тепер на їхніх посадах працюють інші спеціалісти.
У воєнний час алгоритм обслуговування пацієнтів практично не змінився. Як і раніше, люди звертаються спочатку до власного сімейного лікаря, а він вже направляє до відповідного спеціаліста. У закладі хороші лікарі першої ланки, тому допомога надається вчасно і якісно. Також пацієнт сам може звертатися до профільного спеціаліста, наприклад, до кардіолога.
Окрім того, у лікарні цілодобово працює стаціонар, де завжди присутній терапевт у відділенні, який надасть необхідну допомогу та за потреби госпіталізує безпосередньо на місці.
До початку 2022 року херсонці підписали майже 105 тисяч декларацій із сімейними лікарями закладу, наразі залишилися лише 87 тисяч декларантів. Частина з них переїхала до інших міст. Це також пов’язано із тим, що деякі лікарі відбули до інших регіонів працювати.
Попри тяжкі часи для міста лікарня реалізовує нові проєкти. Минулого тижня спільно з управлінням соцполітики міської військової адміністрації на базі однієї з поліклінік було відкрито Центр інтегрованої допомоги. У новому Центрі можна отримати медичну допомогу від сімейного лікаря, психологічну допомогу для дорослих та дітей. Також у ньому є спеціалісти, які надають соціальну підтримку та юридичний супровід.
У лікарні вже практично готові до зими, адже розпочали підготовку одразу після закінчення минулого опалювального сезону. Вдалося відремонтувати мережі теплопостачання медзакладу, а в одній із поліклінік запустили автономну котельню.
Завдячуючи донорам, лікарня отримала достатньо генераторів для організації альтернативного електрозабезпечення різних підрозділів, відбулись навчання серед персоналу з їх використання, поновлюється запас пального для функціонування.
Алла Малицька зауважує, що найбільша проблема в лікарні все ж таки кадрова, бо всі інші – заклад може вирішити власними силами, за допомоги місцевої влади, доброчинних організацій, волонтерів. Окупація та щоденна небезпека, пов’язана з обстрілами, спонукали персонал виїздити з міста. Як відомо, влітку загинув молодий лікар, а медсестра, що була з ним у кабінеті, зазнала тяжких поранень. Зараз вона проходить складне та тривале лікування в одній із київських клінік.
За словами директорки закладу, нині всі працівники лікарні ім.Є.Є. Карабелеша, як і всі жителі міста, проходять щодня через складні випробування. У багатьох з них зруйновані від обстрілів чи підтоплені під час катастрофи на Каховській ГЕС оселі, але вони залишаються на своєму посту та допомагають херсонцям.
Херсонська МВА