«Гривна» дізналася, яким сьогодні є стан справ з водопостачанням у громадах правобережжя. Далі публікуємо розповіді місцевих жителів, зокрема, херсонського мікрорайону Корабел, Нововоронцовської та Станіславської громад.
ХЕРСОН
Питна вода сьогодні централізовано подається в усі райони Херсона, крім мікрорайону Корабел, який найбільше постраждав від затоплення внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. На Острові з крану тече поки що тільки технічна вода.ОЛЕНА, жителька мікрорайону Корабел:
- Воду на Острів централізовано нам подали приблизно 23-24 червня. Вона була брудною, але на найнеобхідніші санітарні потреби (змити туалет, помити підлогу) вона підходила. Потім водоканал провів хлорування мережі. До речі, це було вперше від початку війни, а загалом уперше майже за 2,5 роки, адже хлорування зазвичай проводять навесні, а у 2022 році пропустили через окупацію. Тож це був дуже необхідний захід, тим паче після затоплення.
Наразі вода з крану в нас на Острові тече майже безперебійно – лише вночі немає. Але це все одно технічна вода. Я можу помити нею посуд, але переполіскую потім чистою водою. Так само мию нею волосся, але теж відполіскую в чистій воді. А от уже, приміром, полити квіти нею не можу – не придатна вона для цього.
Чисту питну воду нам у мікрорайон завозять бочками щодня, плюс є кілька стаціонарних бочок, які щодня наповнюють. Привозять і волонтери запаковану бутильовану воду. Тож єдина проблема – донести повні пляшки до квартири. Оскільки на Острові багато пенсіонерів та маломобільних людей, то багатьом із них це важко. Знаю точно, бо щодня бачу це та й сама постійно допомагаю таким людям дотягнути повні пляшки води до квартир.
Приміром, є старенька бабуся, яка ледве ходить, а все одно тягне хоч одну пляшку з водою. Є жіночка, чоловік якої паралізований після інсульту, вона набирає 6 пляшок води й, переставляючи одна за одною, так і несе додому. Тож я часто допомагаю їй, як і своїм сусідам по під’їзду. Руки болять, звичайно, від важкої ноші – іноді по 4 шестилітрові пляшки тягну за раз. Але таке сьогодні наше життя: без води – ніяк.
Такий вигляд сьогодні мають квартири жителів Острова в Херсоні – пляшки з водою і в коридорах, а в кімнатах. Фото надані херсонкою
НОВОВОРОНЦОВСЬКА ГРОМАДА
Після затоплення внаслідок теракту на Каховській ГЕС залишається напруженою ситуація з водопостачанням на територіях трьох громад Херсонщини: у Бериславі, Милівській та Нововоронцовській ОТГ. Про це розповів днями заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба.Зокрема, у Нововоронцовській громаді Бериславського району воду подекуди вже подають централізовано, але не всюди. Тому влада займається розконсервуванням старих свердловин та бурінням нових, щоб створити додаткові джерела водопостачання.
МИКОЛА, житель селища Нововоронцовка:
- У нашому селищі централізоване водопостачання зникло після теракту на ГЕС. Місцева влада постійно інформує нас про перспективи. Наприклад, я знаю, що зараз, якщо не помиляюся, у 13 селах району займаються бурінням свердловин. Зокрема, і в моїй Нововоронцовці теж.
А поки що з водою в нас дуже великі проблеми. Питну нам постійно привозять – роздають бутильовану воду по декілька великих пляшок на родину. Також є можливість набрати воду – і питну, і технічну – зі стаціонарних бочок, які розставлені в різних районах селища.
Щоправда, люди дивно поводяться – он днями хтось поцупив кран на одній із бочок з привозною питною водою. Слів немає – собі ж гірше роблять…
Звичайно, це незручно й важко – щодня таскати ці відра, пляшки, наповнювати вдома ємності дощовою водою. Але ми з розумінням ставимося до ситуації, набираємося терпіння та не перестаємо дякувати волонтерам, благодійним організаціям та нашій місцевій владі за таку потужну підтримку.
Стаціонарні бочки з водою в населених пунктах Нововоронцовської громади, липень 2023 р. Фото: Facebook/Нововоронцовська селищна військова адміністрація
СТАНІСЛАВСЬКА ГРОМАДА
У селах Станіславської громади Херсонського району – інші проблеми з водопостачанням. Вони пов’язані зі щоденними обстрілами населених пунктів з боку російських військових, які знаходяться всього за декілька кілометрів – за лиманом.НІНА, жителька села Станіслав:
- У нашому селі часто немає води у водопровідній мережі через постійні обстріли окупантів. Вони спеціально стріляють, щоб пошкодити лінію електропередачі, тож світло в нас часто відсутнє. А коли немає світла – немає і води. Ми дуже вдячні благодійникам, які забезпечують нас питною бутильованою водою, інколи привозять навіть мінеральну негазовану й газовану воду. Тож для приготування їжі й просто утамувати спрагу води в принципі вистачає.
А от на інші потреби… Майже зовсім немає води для поливу городини, дощів теж бракує на фоні літньої спеки. У результаті мій город практично весь засох – цибулю і картоплю довелося викопати, хоча їм би ще рости й рости. Домашню худобу та птицю теж, буває, нема чим напувати.
Та навіть елементарні речі – помити посуд і помитися самим, і на це інколи не вистачає води. Тут теж велика подяка благодійникам – жителям села нещодавно видали допомогу, яка включала одноразовий посуд та сухий одноразовий душ. Такі речі дуже виручають, коли бракує води.
Як іще ми викручуємося із ситуації? Як тільки з’являється світло, ми, розуміючи, що це, скоріш за все, ненадовго, наповнюємо водою ВСІ ємності, які тільки є в господарстві. Треба бачити наш двір – він заставлений відрами, каструлями, мисками, пластиковими пляшками з водою. Щоправда, коли минулого разу після обстрілу ми понад тиждень сиділи без світла, то цієї води на всі домашні потреби не вистачило – виникла критична ситуація. Але добре, що таки полагодили електропостачання.
До речі, коли немає світла, по селах нашої громади інколи розвозять технічну воду – люди набирають у відра, скільки кому потрібно.
