Про це свідчать відповідні документи з сайту Офісу Генерального прокурора.
Підозрюваним інкримінували наступне:
1) Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній.
2) Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
3) Колабораціонізм.
4) Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
5) Вимагання.
6) Порушення недоторканності житла.
7) Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем.
8) Незаконне заволодіння транспортним засобом.
1) Сергій Сініцин – працівник ФСБ РФ.
2) Олександр Топтигін – куратор від російського МВС.
3) Володимир Ліпандін – начальник окупаційної поліції Херсонщини.
4) Володимир Бобришев.
5) Наталія Савіна.
6) Євген Стусенко.
7) Максим Трубаєв.
8) Тетяна Фоміна.
9) Ростислав Малиновський.
10) Вадим Чмельов.
11) Євген Великосельський.
12) Олег Цимбаревич.
13) Геннадій Гаркуша.
14) Кирило Горєлов.
15) Уляна Морозик.
16) Артур Яременко.
17) Євген Парфенюк.
18) Ігор Канівець.
19) Дмитро Лисенко.
20) Андрій Запорожець.
21) Олег Топольницький.
22) Павло Ковтун.
23) Сергій Старосвітський.
24) Геннадій Кузьменков.
25) Роман Кам’янський.
26) Євген Фролов.
27) Олексій Дмитрук.
28) Володимир Рубан.
29) Костянтин Кондратов.
30) Олександр Жакомін.
31) Василь Чернишов.
32) Андрій Чуманов.
33) Павло Крайнов.
34) Владислав Селезньов.
Сергій Сініцин визначав цілі та завдання “поліції”, налагоджував її зв’язок з іншими органами окупаційної адміністрації, керівництвом російської ФСБ і кураторами від МВС.
Також він узгоджував кандидатів на керівні посади, їх призначення і контролював діяльність окупаційної поліції.
Олександр Топтигін узгоджував, формував структуру “поліції”, підпорядкованих їй підрозділів і надавав інструкції щодо використання законів Росії.
Додатково він забезпечував діяльність окупаційної поліції і теж контролював її діяльність, як Сініцин.
Останній спільно з Топтигіним залучили до процесу створення “поліції” колишнього начальника черкаської міліції Володимира Ліпандіна.
Ліпандін розробляв цілі, завдання окупаційної поліції, принципи її побудови та діяльності. Все це він попередньо узгоджував з Сергієм Сініциним і Олександром Топтигіним.
Також Володимир Ліпандін керував “поліцією”, розподіляв у ній обов’язки, удосконалював структуру та ієрархію у відомстві.
Додатково він забезпечував отримання окупаційною поліцією грошей, транспорту, дозволяв відбирати кошти, майно у людей і брав участь в організації “референдуму”.
До останнього Ліпандін залучив керівників структурних підрозділів “поліції”, які “забезпечували діяльність” так званих “ДВК” і “ТВК”.
Їх список та “зони відповідальності” наступні:
1) Ігор Канівець — ДВК № 424 – 434 (Херсон).
2) Дмитро Лисенко — ДВК № 636 – 639 (територія колишнього Іванівського району області).
3) Андрій Запорожець — ДВК № 718, 722 – 729 (Скадовський район).
4) Олег Топольницький — ТВК № 1 – 4.
5) Павло Ковтун – ТВК № 5.
6) Сергій Старосвітський – ТВК № 6.
7) Геннадій Кузменков – ТВК № 7.
8) Роман Кам’янський – ТВК № 8.
Володимир Ліпандін зробив Бобришева очільником “управління кадрового забезпечення”.
У подальшому Володимир Бобришев знайшов собі “заступницю” – Наталію Савіну. Водночас вона була “начальницею відділу кадрів”.
Свій пошук кадрів в “поліцію” вони узгоджували з Сініциним. В результаті вони залучили мінімум 29 людей, які отримали наступні “посади”:
1) Євген Стусенко — заступник начальника Суворовського міського управління поліції – “начальник” слідчого управління.
2) Максим Трубаєв – начальник управління карного розшуку.
3) Тетяна Фоміна – начальниця управління фінансового забезпечення.
4) Ростислав Малиновський — заступник начальника управління карного розшуку – начальник відділу з розкриття злочинів проти особистості.
Потім він став начальником управління карного розшуку.
5) Вадим Чмельов — заступник начальника управління – начальник відділу розкриття майнових злочинів управління карного розшуку.
6) Євген Великосельський — начальник відділу майнової служби управління матеріально-технічного забезпечення – начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Суворовського міського управління поліції.
7) Олег Цимбаревич – начальник Суворовського міського відділу поліції.
8) Геннадій Гаркуша – командир патрульно-постової служби і батальйону “Беркут”.
9) Кирило Горєлов – начальник центру громадських зв’язків.
10) Уляна Морозик — заступниця начальника управління карного розшуку – заступниця начальника організаційно-методичного відділу.
11) Артур Яременко – заступник начальника тренінгового центру. Завжди був адептом теооії змови та мав проросійські погляди.
12) Євген Парфенюк — заступник начальника штабу – начальник чергової частини.
13) Ігор Канівець – заступник начальника управління.
Потім він став начальником управління – начальником відділу по інспекції особового складу управління кадрового забезпечення.
14) Дмитро Лисенко – начальник штабу.
15) Андрій Запорожець – начальник управління економічної безпеки і протидії корупції.
16) Олег Топольницький — заступник начальника управління – начальник поліції громадської безпеки.
17) Павло Ковтун — заступник начальника головного управління – начальник кримінальної поліції.
18) Сергій Старосвітський – перший заступник начальника головного управління.
19) Геннадій Кузменков – начальник слідчого управління.
20) Роман Кам’янський – заступник командира батальйону патрульно-постової служби. Потім він став командиром загону спецпризначення “Гром”.
21) Євген Фролов – начальник відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку.
Потім він став т. в. о. заступника начальника управління карного розшуку – начальником відділу по розкриттю злочинів проти особистості управління карного розшуку.
22) Олексій Дмитрук – заступник начальник слідчого управління.
23) Володимир Рубан – оперуповноважений відділення карного розшуку Дніпровського міського відділу поліції.
24) Костянтин Кондратов – т. в. о. слідчого Дніпровського міського відділу поліції.
25) Олександр Жакомін – оперуповноважений оперативно-розшукової частини власної безпеки.
26) Василь Чернишев – інспектор штабу Суворовського міського відділу поліції.
27) Андрій Чуманов – т. в. о. оперуповноваженого відділу по боротьбі з організованою злочинністю управління карного розшуку.
28) Павло Крайнов – старший слідчий у Суворовському міському відділі поліції.
29) Владислав Селезньов – слідчий окупаційної поліції Херсона.
~) etc
1) Організація злочинів проти основ нацбезпеки України, життя, здоров’я, волі, честі, гідності особи, власності, безпеки руху, експлуатації транспорту і т. д.
2) Захист окупаційної адміністрації і допомога російським загарбникам.
3) Обмеження прав українців.
4) Протидія владі, Збройним Силам і правоохоронним органам України.
А згадані вище Дмитрук, Крайнов і слідча у Суворовському МВП Наталія Бех надали викраденню українських правоохоронців “легітимного” вигляду шляхом створення відповідних “документів”.
Також поліцаї відбирали зброю у правоохоронців та інших людей.
Не пізніше травня Андрій Чуманов і Євген Фролов відібрали пістолет у правоохоронця в Антонівці. 10 червня вони ж відібрали пістолет у іншого правоохоронця у Антонівці.
27 липня Костянтин Кондратов, Володимир Рубан та інші поліцаї проникли на територію будинку в Антонівці. Там вони відібрали у подружжя нарізну вогнепальну зброю.
У цей же день ті ж люди знову проникли на територію вже іншого будинку в Антонівці. Там вони відібрали у чоловіка карабін, гвинтівку і автомат.
Ще окупаційна поліція “віджимала” у людей майно і крала у них машини.
21 липня Василь Чернишев, Владислав Селезньов та інші окупаційні поліцейські захопили аптеку на вулиці Потьомкінській у Херсоні.
А між 26 березня та 12 вересня Олександр Жакомін вкрав машину з гаражного кооперативу “Шуменський” у Херсоні.
За всі описані вище злочини окупаційним поліцаям загрожують різні міри кримінальної відповідальності. Триває досудове розслідування
Мост