Жителька Херсона Юлія Юріна коли шукала квитки на львівський потяг, то мала вибір із двох вагонів: 13-го та 30-го. Але виявилося, що 13 – усе ж таки щасливе число.
Юлія Юріна
Ось що розповіла нам Юлія:– Не дуже вірю у всякі стереотипи та забобони, тому обрала 13-й вагон через те, що там були вільні нижні полиці в купе. У Херсон приїздила, щоб провідати батьків, трохи підтримати друзів-волонтерів. По обіді 3 травня викликала таксі й поїхала на вокзал. Вибухи в той час уже були, але в Херсоні це звичайна річ.
Час іще був, тому вирішила випити кави. На заправці «ОККО» біля вокзалу було дуже багато людей, тому переїхали до «АТБ». Там теж черги, певне, хвилин 20 стояла, бо люди саме почали робити запаси продуктів через оголошену з 5 травня на 58 годин комендантську годину. Зустріла декількох знайомих.
А потім розпочалися вибухи… Ми нарахували 7 чи 8, попадали на асфальт. Я затулила голову руками, усе життя перед очима... Як трохи затихло, піднялися і побігли в бік залізничних кас. Побачили, що один із прильотів якраз був напроти, біля ялинки, там була вирва, на асфальті – скло, уламки, лежали люди, кров… Побачили розстріляну машину швидкої допомоги.
Це було дуже страшно. Але нам допомагали військові та працівники вокзалу, всіх спрямовували в бомбосховище. Там було багато людей, у тому числі маломобільні на ношах, які мали їхати в евакуаційному вагоні. Атмосфера дуже важка – усі плачуть, багато скривавлених людей.
Військові, медики, рятувальники, працівники вокзалу діяли дуже злагоджено, допомагали: кому води, кому заспокійливе, кого перев’язати…
До нас звернулися і представник адміністрації вокзалу, і начальник потягу, сказали, що роблять усе можливе, щоби потяг рушив. Потім в оточенні військових нам запропонували бігти до вагонів, сідати в найближчі, а потім перейти на свої місця. Заскочила у 12-й вагон. Бачила той розстріляний вагон – 30-й, він поруч із моїм – 13-м. У моєму вагоні не працювала електрика, його пошкодило. Провідниці дуже дякую. Нас до Миколаєва їхало 4 людини у вагоні, вона нас підтримувала постійно.
Поки людей заспокоювали та перевіряли документи в бомбосховищі, відважні рятувальники ліквідовували пожежу, яка виникла в 30-му вагоні. Навколо все було в чорній кіптяві та уламках, розповідає Юлія.
Пошкоджена через обстріли АЗС «ОККО». Херсон, 3 травня 2023 р.
Рятувальники біля палаючого потягу. Херсон, 3 травня 2023 р.
З невеликим запізненням потяг зі 116 пасажирами прибув до Миколаєва. У Миколаєві два вагони, 30-й та 13-й, замінили. Потяг продовжив рух. Юлія каже, що бачила, як маломобільних і людей, які скористалися можливістю безоплатної евакуації, зустрічали в Хмельницькому. Були медики, рятувальники, волонтери.
Знімок Юлії Юріної з 13-го вагону та дим над вокзалом. Херсон, 3 травня 2023 р.
Дуже зворушливою була зустріч потягу Херсон – Львів у самому Львові 4 травня. На сторінці «Укрзалізниці» у Facebook зазначено:«Сьогодні о 10:18, хвилина в хвилину за графіком, до Львова прибув поїзд №109 Херсон – Львів, який учора потрапив під обстріл на вокзалі Херсона.
У Херсоні поїзна бригада діяла швидко та чітко, за кілька хвилин до влучання перевела до укриття двох маломобільних пасажирів з евакуаційного вагона, а потім оперативно відчепила палаючий вагон від поїзда, здійснила посадку пасажирів та відправилась зі станції із затримкою всього в 14 хвилин, незважаючи на хаос та повітряну тривогу.
Усіх пасажирів залізниця довезла до безпеки, а на вокзалі Львова героїчну поїзну бригаду оплесками зустрічали їхні колеги та місцеві жителі.
Наш провідник Роман, який був поранений учора під час терористичної атаки росії на вокзал, уже виписаний із херсонської лікарні та повернувся до рідного Миколаєва. Стан пораненого колеги стабільний, його вже відвідали залізничники. Робитимемо все, щоб допомогти Роману відновитися та повернутися до роботи на залізниці».
Зустріч потягу Херсон – Львів на львівському вокзалі, 4 травня 2023 р.
Юлія каже, що коли побачила на вокзалі у Львові велику кількість людей – залізничників та журналістів, – то сльози знову почали котитися з очей. На жаль, стан був такий, що не змогла відповісти на запитання ЗМІ.Тому дякуємо Юлії за те, що змогла поділитися своєю історією трохи пізніше. Це важливо, бо вона розповіла про незламність наших людей, про залізних залізничників, професійні дії медиків, мужність військових. Люди відчували підтримку та увагу до них. Це допомогло впоратися з шоком, зберегти життя. Україна обов’язково переможе, бо заради цього працюють тисячі людей – військових та цивільних, щоденно ризикуючи життям.
Херсонська міська військова адміністрація оголосила 4, 5 та 6 травня днями жалоби. 4 травня о 12-й годині вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих унаслідок російського терористичного безжального обстрілу.
Очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін в ефірі телемарафону розповів, що внаслідок російського обстрілу Херсона та населених пунктів Бериславського й Херсонського районів загинули:
- 3 людей – біля «Епіцентру»,
- 2 – на Привокзальній,
- 4 – в «АТБ»,
- 1 – в автівці біля залізничного переїзду,
- 5 – у житлових кварталах міста,
- 3 енергетиків – біля Степанівки,
- 1 – у Токарівці.
Також Олександр Прокудін розповів про поранених:
- 5 – зазнали поранень після обстрілу «Епіцентру»,
- 30 – унаслідок обстрілу «АТБ»,
- 8 – на території залізничного вокзалу та Привокзальної,
- 3 – у житлових кварталах.
За життя поранених херсонців борються лікарі, херсонці відгукнулися на запит центру крові та здають кров. Місто продовжують безжально обстрілювати російські окупанти…
Гривна
Фото: зі сторінки «Укрзалізниці», ДСНС Херсонської області, Юлії Юріної