Про це повідомив телеканал «Таврія», який працює на окупованій частині Херсонської області і контролюється російськими загарбниками.
Під час церемонії нагородили медаллю «За хоробрість» кореспондента «Таврії» Данилу Чорних, а також посмертно нагородили «Орденом мужності» та медаллю «За відвагу» шеф-редактор телеканалу Олега Клокова.
«Олег загинув внаслідок обстрілу на Антонівському мосту, коли він евакуювався з Херсона», – повідомляють пропагандисти.
Орден і медаль отримала вдова пропагандиста, Олена Анатоліївна.
А на початку березня Володимир Путін вручив «Орден мужності» 16-річній Владиславі Луговській – ще одній учасниці тих подій, яка була поранена, а потім стала учасницею різних пропагандистських шоу.
Історія з обстрілом 20 жовтня 2022 року «мирних журналістів» – приклад роботи російської пропаганди, коли заради потрібного розголосу не шкода навіть своїх. Пропагандисти потрапили під удар ЗСУ під час переправи через Дніпро, коли співробітників «Таврії» вивозили в «евакуацію» вночі під час дії комендантської години. В цей час переправлялися лише військові, тому вірогідність ударів по переправі біля Антонівського мосту була дуже високою.
Але, попри це, пропагандистів чомусь відправили саме в цей дуже небезпечний час. Співробітники телекомпанії розповідали, що наказ терміново евакуюватися став для них несподіванкою, а ще більшою несподіванкою – час евакуації. Тобто, напрошується висновок, що росіяни сподівалися, що буде обстріл, розраховували на це, щоб мати підставу звинуватити ЗСУ в нападі на «мирних журналістів».
Але, по суті, винні в трагедії саме організатори евакуації, бо тоді небезпечність переправи біля Антонівського мосту вже була очевидною, як й те, що максимально небезпечно було користуватися переправою після завершення комендантської години, коли цивільні люди вже не переправлялися.
Але саме вночі по переправі відправили пропагандистів і членів їх родин. В результаті двоє людей загинули, двоє отримали поранення. Росіянин Олег Клоков – один із загиблих. Він працював на посаді шеф-редактора телеканалу. Але, можливо, виконував і ще якісь непублічні завдання, бо мав військову освіту і досвід роботи в Україні.
Мост