Після 24 лютого громади Херсонщини виживають в умовах бойових дій та на загарбаній військовими рф території. Частина області наразі вже визволена ЗСУ, лівобережжя залишається в тимчасовій окупації. Інформації з окупованої території надходить дуже мало. У кінці січня ворожа ракета влучила в адмінбудівлю першої створеної в області тергромади – Кочубеївської, загинув один співробітник, четверо були поранені, серед них і голова громади Людмила Костюк.
Голови громад пережили терор, російський полон, катування, доля двох викрадених мерів – Херсона та Голої Пристані – наразі достеменно невідома. Є населені пункти, де знищена інфраструктура і зруйновані практично всі житлові будинки.
Ми говоримо з керівницею Херсонського регіонального офісу «U-LEAD з Європою» Оксаною Сілюковою про те, як вплинув процес децентралізації на стійкість громад під час війни, про те, чим живуть визволені громади і які міжнародні проєкти доступні їм нині.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВИХОВАЛА ЛІДЕРІВ З ДОСВІДОМ САМОСТІЙНОГО УПРАВЛІННЯ
- Пані Оксано, на вашу думку, як сприяла децентралізація на виживання громад – тих, що перебували в умовах широкомасштабного вторгнення та окупації?
- Насправді децентралізація – це про лідерство. Ці роки, 2015-2017, коли активно формувалися тоді ще об’єднані територіальні громади, нам дали цілу плеяду лідерів місцевого самоврядування, які взяли на себе величезне навантаження і відповідальність. І майже всі проявили себе гідно в умовах війни. Йдеться не лише про те, що вони залишилися з мешканцями громад, вони допомагали українським військовим і партизанам.
Усе, що стосується допомоги Збройним Силам і вимушено переміщеним особам, робилося без зайвих обговорень, політичних дебатів і майже в автоматичному режимі. Гуманітарні штаби, волонтерські загони, самоорганізація жителів, згуртованість населення та взаємодопомога, створення добровільних загонів територіальної оборони, організація спротиву окупантам – це те, що характеризує діяльність громад у воєнний час.
І цьому, безумовно, сприяв досвід самостійного управління протягом останніх років.
Прикладів – безліч, як по Україні в цілому, так і в нашій області. Пізніше, після повного звільнення територій, про спротив громад Херсонщини напишуть не одну документальну історію. Поки що можна говорити лише про діяльність деяких представників місцевого самоврядування, адже лівобережжя області досі в окупації.
Одна з громад в окупацію забезпечувала свою невідкладну медичну допомогу та лікарську амбулаторію необхідними ліками, допомагаючи не лише своїм мешканцям, а й сусідній громаді. Ми (Регіональний офіс – авт.) шукали ці ліки по всій країні, не знаю, як їм вдавалося завезти їх на свою територію в умовах окупації, але наполегливість заступниці голови громади просто вражає, саме завдяки їй задовольнялися основні потреби громадян в цей нелегкий час.
В іншій громаді завдяки допомозі місцевих партизанів вдавалося ліквідовувати окупантів.
У третій – на свій страх і ризик протягом всієї війни в окупації підтримували співробітників закладів соціальної сфери, з яких жоден не пішов на співпрацю з ворогом. Окремо треба згадати старост, які забезпечували надання послуг в громадах – ремонтували водогони, допомагали місцевим фермерам, за необхідності домовлялися про евакуацію, завозили продукти харчування.
Керівництво більшості громад до останнього залишалися з людьми, продовжували роботу місцевих рад і виїжджали лише тоді, коли була пряма загроза їхньому життю. Також уваги заслуговують акції протесту та мирні мітинги, що були по громадах, і як люди вивішували жовтоблакитні стрічки, прапори у населених пунктах.
НАРАЗІ – ЕТАП ОЦІНКИ ШКОДИ, ЩО БУЛА ЗАВДАНА ОКУПАНТАМИ
- Як допомагали експерти Програми громадам Херсонщини? Як працюєте зараз зі звільненими громадами?
- Експерти U-LEAD не зупинялися в підтримці громад після 24 лютого. Пережили перший шок у лютому, переорієнтувалися та перейшли переважно на формат індивідуальних консультацій. Особливо складно стало, коли в Херсонській області майже зникли мобільний зв’язок та Інтернет, проте навіть в цих умовах робота не зупинялася.
Зараз на Херсонщині 17 деокупованих громад, всі вони почали шлях відновлення після значної руйнації, велика кількість населених пунктів кілька місяців перебували в зоні бойових дій.
У своїй роботі ми з колегами «закриваємо» питання кадрового «голоду», намагаючись консультативно допомогти громадам вибудувати нові структури, правильно сформувати та реалізувати місцеві бюджети, дотриматися вимог щодо проведення необхідних закупівель, налагодити співробітництво з військовими адміністраціями та розподілити обов’язки тощо. Питань для вирішення дуже багато. Алгоритм дій залишився тим же: аналізуємо ситуацію, плануємо, шукаємо ресурси та діємо.
Торік громади Херсонщини не мали можливості брати участь у розвиткових навчальних заходах з відомих причин. Проте, представники органів місцевого самоврядування, які переїхали на територію, підконтрольну Україні, або громад, які деокуповані, восени долучилися до заходів U-LEAD.
У жовтні-листопаді 2022 року фінансисти громад Херсонської області взяли участь в інформаційних сесіях щодо особливостей формування місцевих бюджетів на 2023 рік, новацій законодавства у бюджетній та податковій сферах, застосування інформаційно-аналітичної системи «LOGICA», онлайн-курсу «П’ять кроків до бюджету 2023». Завдяки допомозі експертів ці громади змогли сформувати бюджет громади і спланувати доходи і видатки на 2023 рік. Формування місцевих бюджетів громад Херсонщини на 2023 рік проходило в умовах окупації частини області і станом на 30 грудня 2022 року в Херсонській області було затверджено лише 67,2% місцевих бюджетів.
Експерти U-LEAD розробили методичні рекомендації щодо повоєнного відновлення економіки та територій громад, щодо створення та організації роботи пунктів незламності. У найближчих планах – інформаційні сесії щодо складання паспортів бюджетних програм та звітів про їхнє виконання. І, звісно ми маємо надію, що коло деокупованих громад буде розширюватися і ми нарешті повернемося до нашої звичної і вже рідної аудиторії.
- Наразі виникла ще одна тема, яка об’єднує громади країни – вимушені переселенці. Чи ваш Офіс до цієї теми долучається?
- Після 24 лютого у нас з’явилися нові напрями, про які ми навіть не думали раніше. Наприклад, тепер працює робоча група, що займається питаннями внутрішньо переміщених осіб. Головою однієї з її підгруп є я. Щодо ВПО, то і тут Херсонщина має особливість – у нас є фактично вимушені переселенці, які мігрують не лише за межі регіону, але й у межах області. Це коли з зони бойових дій люди переїжджали у Херсон, або зі зруйнованої Олександрівки в сусідній Станіслав, у порожні будинки, щоб вижити. Бо не кожен мав ресурси і можливість виїхати в інший регіон, у когось були старенькі родичі, яких не можна було залишити.
Загалом сьогодні для внутрішніх переселенців основними проблемами залишаються робота і житло, це перші питання, які постають перед тими, хто виїхав.
І от про те, як допомогти цим людям та їхнім родинам, як громаді ефективно організувати допомогу, працевлаштування і побачити за цим майбутні перспективи – розповідаємо на курсі «Кроки для спеціалістів. Організація роботи з ВПО – 2023», який стартує вже наприкінці лютого.
- І тут багато залежить від тих громад в інших регіонах, куди люди потрапляють?
- Так, і знову таки, ми говоримо про лідерство, про команди, про місцеве самоврядування, яке здатне розглядати внутрішніх переселенців не як зайве навантаження, яке звалилося на голову, а як потенційний ресурс. Ми плануємо, як я вже казала, проводити навчання – «Кроки» і, зокрема, для команд, які працюють з ВПО, будемо запрошувати до участі у наших навчальних заходах тих практиків, які мають новий успішний досвід. В одному з семінарів, наприклад, буде брати участь Перещепинський міський голова Дніпропетровської області Ярослав Цвіркун, який впевнений, що налагодження діалогу з ВПО – це можливість залучення додаткових інвестицій, розвиток соціального капіталу.
- Але громадам Херсонщини, натомість, доведеться думати, як повертати людей.
- Так, це буде амбітне завдання – повернути людей не лише з інших областей, а й з-за кордону. Необхідна окрема програма для цього, тому що ми будемо мати досить нерівномірний розподіл розвитку регіонів.
Треба враховувати, що й до 24 лютого у нас в області між населеними пунктами були великі відстані, а нині села зруйновані, критична інфраструктура знищена. Тому зараз на порядку денному – відновлення населених пунктів, у частині як зміцнення адміністративних центрів громад, так і обговорення доцільності відтворення інших сіл та селищ, які входять до складу громад.
І я думаю, що масове повернення людей, інвестиції в область – все відбудеться, коли ми повернемо Крим. Коли Херсонщина не буде буферною областю, що перебуває постійно у небезпеці.
Кількість викликів, які постали перед територіальними громадами – просто шалена. Вже зараз зрозуміло, що процес відновлення громад Херсонщини потребуватиме значних ресурсів, донорської та експертної допомоги, державної підтримки.
ВОЛОНТЕРИ – ЦЕ НОВІ ЛІДЕРИ ГРОМАД
- Що має зробити світ, аби зруйновані громади Херсонщини після деокупації могли відбудуватися і далі розвиватися?
- Реалії Херсонщини такі, що на звільнених територіях великі площі критичної інфраструктури, житла та соціальної сфери знищені, значна частина території на сьогодні замінована.
Думаю, перш за все, громади мають самі зрозуміти, чого вони хочуть і яким бачать своє відродження та майбутнє. Вони й раніше мали різний рівень місцевого розвитку та громадянської активності. Зараз актуальними є можливості здійснити оцінку збитків для планування майбутньої відбудови та здатності мобілізувати кошти і зв’язки для підготовки та реалізації проєктів відновлення. І саме тут попередній досвід співпраці з міжнародними організаціями та наявність партнерства з місцевим бізнесом дозволяє говорити про більш швидке та якісне вирішення проблем. У вже звільнених громадах почали активну роботу різноманітні міжнародні проєкти та програми, які надають волонтерську допомогу, опікуються проєктами відбудови та місцевого розвитку.
Одним з постійно діючих напрямів діяльності нашої Програми є допомога українським громадам у пошуку партнерських муніципалітетів у країнах Європи та налагодженні з ними сталих відносини. У процесі відновлення України досвід європейських міст стане дуже корисним для наших громад. Цей напрям розпочався задовго до 24 лютого 2022 року. Зараз кількість громад за кордоном, які хочуть підтримувати Україну, збільшилася, мешканці ЄС дійсно хочуть допомагати. Знову таки, херсонські громади, які поки не могли брати участь у цій програмі, долучаться, також активізуються ті, хто мав такий досвід. У нас, наприклад, Музиківська громада традиційно співпрацює з європейськими громадами, їхня команда дуже активна в цьому напрямі.
Під час війни дуже набуло розповсюдження волонтерство. Бачу в цьому велику перспективу для тих громад, які зуміють зберегти цей дух допомоги одне одному і після війни. Те, що ми спостерігаємо за цей рік – це приклади надзвичайні. Я думаю, що з цих волонтерів народжуватимуться нові лідери громад. Це люди, які геть по-іншому дивляться на розвиток подій, вони були безпосередньо залучені до процесу допомоги, здатні безкоштовно щось робити на користь громади і я дуже сподіваюся, що ми цей ресурс не втратимо.
Ірина Староселець, Укрінформ