За його словами, до складу експедиції входило дев'ять людей, всі вони екологи та природоохоронці.
"Ми змогли подивитись зовсім небагато — до 5 відсотків території. Далі просто не пускають військові, бо там заміновано. Але те, що побачили, жахає — декілька сотень, а то й тисячі нерозірваних снарядів, десятки мін. Внаслідок пожеж на території Нацпарку вигоріли 635 гектарів цінних ділянок. Вириті росіянами окопи та бліндажі — і це на заповідних територіях, на степових схилах із ковилою, з червонокнижними видами рослин. Там місяць тривали бої, стояла лінія фронту", — розповів Мойсеєнко.
Херсонщина, Нацпарк "Кам'янська січ", члени експедиції беруть проби води, січень 2023 р.Фото надав Іван Мойсеєнко
Завдання експедиції, каже професор, оглянути та зафіксувати наскільки пошкоджена природа нацпарку. Науковці збирали зразки, зокрема, ґрунт у вирвах від снарядів. Все зібране відправили на дослідження.
"Про результати ще зарано говорити, але вже видно, що негативний вплив на природу величезний. Земля забруднюється вибуховими речовинами, іноді не вся вибухівка вигорає та розповсюджується на ґрунті. Також є важкі метали. Взяті аналізи відправили на дослідження. Факти пошкодження рослин сфотографували, описали, зафіксували", — каже науковець.
Оглядати територію можна було в основному з дороги, іноді військові дозволяли зайти на край лісу чи в балку, які вже розмінували, розповідає Мойсеєнко.
Херсонщина, Нацпарк "Кам'янська січ", чоловік іде повз розбитої техніки, січень 2023 р. Фото надав Іван Мойсеєнко
За його словами, експедиція дуже важлива для майбутнього відродження парку. Британська організація Tellus Reserves, члени якої були у складі експедиції, опікується проблемами Національних парків у світі. Британські природоохоронці вивчають потреби парків, документують їх і потім шукають інвесторів, які відродити парки.
"Прикладом їх роботи вже є вісім національних парків, зокрема в Африці. А тепер допомоги через війну потребує Україна, це "Святі гори" в Харківській області та наша "Кам'янська Січ". Цей Національний парк входить до української частини Смарагдової мережі Європи, що включає території особливого природоохоронного інтересу", — каже Мойсеєнко.
Професор розповів, що у 2021 році на території Національного парку "Кам'янська Січ" працювала експедиція Євроазіатської групи — 20 вчених із десятка університетів чотирьох країн проводили рослинний моніторинг. Крім того, херсонські вчені заклали там моніторингову ділянку прихованого біорізноманіття. В Україні, за словами Мойсеєнка, закладено всього три подібні ділянки, у світі їх — 194.
"На міжнародній конференції, присвяченій цьому моніторингу, яка відбулася у 2022 році в Естонії, ділянка на Кам'янській Січі ввійшла в п'ятірку найбагатших у світі за кількістю видів рослин. Тепер нам важливо подивитися ці ділянки повторно. Але це стане можливим тільки після розмінування території парку. Окупанти облаштовували свої бази біля доріг, тому, можливо, вглиб території буде менше пошкоджень. Але поки все не перевірять, роботи проводити неможливо", — каже Мойсеєнко.
Херсонщина, Нацпарк "Кам'янська січ", водойма на території парку, січень 2023 р. Фото надав Іван Мойсеєнко
За період окупації постраждала інфраструктура Національного парку. Російські окупанти пограбували та підірвали будівлю адміністрації, вкрали машину, два човни, два квадроцикли, мотори. Самі ж працівники парку залишались на робочих місцях — гасили пожежі, доставляли гумдопомогу жителям навколишніх сіл та допомагали евакуйовувати їх на підконтрольну територію.
"Ми в гості приїхали не з порожніми руками — на допомогу колегам-науковцям привезли генератор, старлінк, продуктові набори для 43 працівників парку. Крім того, оголосили збір коштів — адже зараз Нацпарк залишився практично без нічого", — розповів Іван Мойсієнко.
Херсонщина, Нацпарк "Кам'янська січ", члени наукової експедиції, січень 2023 р. Фото надав Іван Мойсеєнко
Допомогою Національному природному парку "Кам'янська Січ" опікується НГО "Українська природоохоронна група", каже професор Мойсієнка. Долучитися до доброї справи може кожен.
Суспільне Херсон