На бойове чергування зенітники вирушають щодня.Під вогнем артилерії, перебираючись через підірвані мости та заміновані поля артилерійський підрозділ криворізької бригади нацгвардії України звільняли населені пункти Херсонщини один за одним. Тепер у деокупованих селах, бережуть їхній спокій, йдеться в ТСН.
На бойове чергування зенітники вирушають щодня. “Спостерігаємо за повітряним простором, якщо виявляємо якісь цілі, то надходить повторна команда, що з ними робить - це свій чи не свій, ціль своя чи не своя, знищуємо”, - розповідає боєць “Астор”.
Зараз, кажуть, тут тихіше, ворог не наважується залітати, а от коли звільняли ці населені пункти, про тишу годі було й думати. “Не встигли зайти в населений пункт, почався танковий бій. Також почала працювати мінометна батарея їхня і “Гради”, - пригадують бійці.
Артилерійські дуелі тоді тривали годинами. Росіяни стріляли без перерв, тож навіть відстань у кілька метрів здавалася безкінечною довгою, згадує Максим. “В момент перезаряджання ми могли тільки від хати до хати, захищати кожен двір, займати нові позиції і дивитись зразу собі укриття, бо вогонь був дуже шквальний і інтенсивний”, - додає боєць.
Андрій на позивний “Багдад” у війську від 2014 року. Каже рівень загрози, особливо з неба, тоді і зараз не порівняти. “Я теж був зенітником, ми просто несли чергування цілей, як таких не було. Зараз реально ми бачили вертольоти, єдине, що вони не долітають в зону ураження. Вони здалеку відстрілявся і тікати”, - розповідає боєць.
Але вогонь артилерії та підтримка з неба окупантів не врятували, з позицій на Херсонщині тікали. Тисячами кидали техніку і боєприпаси та найбільше вразило нацгвардійців, як жили російські солдати. “Те, що мене здивувало, я побачив російська армія жила на фермі. Жили там, де колись перебували свині, як таких людей можна назвати людьми. Стелили солому, матраси на соломі, все брудне”, - дивуються бійці.
Все погане для військових змінюють спогади про те, як їх зустрічали у звільнених селах. “Радість була, коли побачили місцевих, як вони оце вилазили з підвалів і зі сльозами на очах нас зустрічали”, - розповідає Максим.
Загалом бійці цієї бригади звільнили на Херсонщині 19 населених пунктів і продовжують бити ворога на ще окупованих територіях. Всюди, куди зайшли наші військові тепер майорять синьо-жовті прапори. Хлопці кажуть, не зупиняться поки ці кольори не запанують над усією Україною. “Заради нашої перемоги, поки не наступить мир на нашій землі, скільки потрібно, стільки і будемо воювати”, - запевняє “Астор”.