УНІАНПане Романе, ще 10 листопада ви повідомили, що у звільненій від окупантів Снігурівці Миколаївської області продовжується зачистка міста, а наші вже звільняють Херсонську область. Коли вам вдалося потрапити на Херсонщину?
Фактично, я був там на наступний день – одразу поїхав з Миколаєва до Херсонщини. Дорога до самого Херсона була розмінована в перший день звільнення. Побачив, що туди їдуть як військові, так і цивільні автомобілі…
По дорозі на Херсон вже наші блокпости. Але чи можна проїжджати усім – не скажу. Проте я чув, що деякі люди вже навіть почали повертатись додому, на звільнену територію.
Що ви побачили на покинутих позиціях росіян? Як багато військової техніки вони лишили після своєї втечі?
Скажімо так, вони дуже організовано відійшли. Практично все забрали з собою. Є якась поодинока стрілецька зброя, якісь міни та боєприпаси. Цього більше на передніх лініях, де вони фактично втікали. Але майже всю свою техніку російські війська відвели. З того, що я побачив, вони навіть заламану не залишили. Позабирали.
Днями на півдні на міні підірвався автомобіль "Укрзалізниці". Президент Володимир Зеленський також заявив, що під час розмінування у понеділок, 14 листопада, на Херсонщині підірвався сапер, ще четверо отримали поранення. Наскільки складною є мінна криза на деокупованій частині Херсонської області?
Росіяни багато чого замінували. Залишаючи Херсон, вони підірвали об’єкти енергетичної інфраструктури, підірвали телевежу, замінували адмінбудівлі СБУ та Нацполіції. Там також одразу почали працювати наші сапери.
Найскладнішою є ситуація у сільській місцевості, де противник залишав пастки навіть в будинках. Окупанти знають, що туди можуть заходити наші солдати. До того ж росіяни дуже намагались прикрити свій відхід та затримати просування українських сил. Тому замінували дороги навколо сіл, а також лісосмуги.
Безпосередньо ми йшли в Бериславському районі, в напрямку Новокаховської дамби, де з іншого краю населений пункт Каховка. В цьому районі польова місцевість, й противник дуже сильно замінував усю територію.
Наскільки важко було там пройти?
Перед тим, як дійти до одного з сіл, нашій групі сил оборони довелось зайнятись розмінуванням. Тільки уявіть: стоїмо за п’ять кілометрів до села, бачимо просто в ямі десятки протитанкових мін, а на них вже снаряди 152-мм.
Тобто росіяни перерили ескалатором асфальт і туди поклали фугаси. Такі "колодязі" окупанти зробили через кожні 100 метрів. Тож ми почали це розміновувати, аби потрапити до людей.
На жаль, були підриви. Довелось особисто це побачити. Хлопці підірвались на мінах, тому були жертви - і загиблі, і поранені.
Знаю, що ви самі з Херсонщини і зайшли до свого села у складі сил оборони. Розкажіть цю історію.
Так, це у мене моя маленька перемога. Я разом з силами оборони звільняв своє рідне село Чарівне на Херсонщині, яке було окуповане з перших днів російського наступу. Це село десь в 70 кілометрів від Херсона, трохи південніше.
Окупанти фактично відрізали його і таким чином ізолювали місцевих мешканців. Загалом в селах Херсонщини гуманітарна криза, місяцями немає ані зв'язку, ані води, ані світла. Окрім того, більшість цих селищ не газифіковані. Вугілля вже давно немає, а топити дровами проблематично, тому що противник замінував всі лісосмуги… Коли приїхали в Чарівне, побачив людей з відірваними кінцівками. Кажуть, деякі мешканці в селі підірвались та загинули від мінно-вибухових травм.
Коли ми заходили в село, під’єднали Старлінк, щоб місцеві змогли зателефонувати рідним… Зв’язок – це дуже важливо. Коли ми були вже в Херсоні, зустрів односельця. Той розповів, що люди дев’ять місяців не знали, чи живі родичі в селі. Тобто навіть в межах окупованої території росіяни не дозволяли людям пересуватись.
Певно, після деокупації емоції у людей зашкалюють?
Емоційно всі місцеві мешканці мають пречудовий настрій. Це особливі емоції, які не передати словами. Я побачив своїх односельців. Я зайшов у свою рідну хату. Думаю, що колись окремо про це напишу.
Коли їхали по селах, нас зустрічали люди й дуже відчувалось, що ми повертаємось додому. Всі жертви наших воїнів були не марні, бо реально люди нас зустрічали, обіймали, люди нам раділи. Це те, за що потрібно було воювати.
Як себе почуває обласний центр? Яким ви побачили Херсон?
Я зміг пробути в місті останні два дні. Саме місто виглядає нормально. Українська сторона не завдавала ударів по місту, тож є лише ті руйнування, які завдав противник під час захоплення Херсона. Такі руйнування, як правило, є на околицях, у передмісті. А в центрі Херсона все добре.
Думаю, ви бачили фото, як в Херсоні на центральній площі військові також поставили Старлінки. Всі люди приходили й писали смс-повідомлення: "Ми живі, ми вільні".
Поки ми з вами спілкуємось, українські мобільні оператори частково відновлюють мобільний зв’язок. На жаль, поки що лише в Херсоні. В інших населених пунктах зв'язку немає, тому що окупанти знищили вежі мобільних операторів. Їх відновлення - великий обсяг роботи.
Чи можна зараз сказати, як довго триватимуть розмінувальні та стабілізаційні заходи на Херсонщині?
Спочатку триватиме робота з розмінування, її дуже багато. Інакше "мінна криза" буде ускладнювати налагодження комунікацій. Окрім того, це велика загроза для цивільного населення. Далі все буде залежати від наявності сил та засобів. Противник знищив електромережу, підірвав стовпи та навіть вежі для зв'язку. Маємо розуміти, що відновлювальні роботи зараз тривають на всій території України. Тому все залежить від наших ресурсів, наявного обладнання.
Якщо говорити про гуманітарну стабілізацію, терміни також будуть залежати від наших зусиль. Зараз намагаємось завезти на Херсонщину гуманітарну допомогу.
Який ваш прогноз щодо звільнення лівого берега?
Дуже складно прогнозувати. Зараз ми звільнили правобережжя. Я вважаю, це одна з найстратегічніших перемог України в цій війні. Навіть коли ми звільнимо всі території, ця залишиться однією з найважливіших.
З одного боку ми вже підійшли до Дніпра. А з іншого, думаю, що і військові, й навіть цивільні розуміють, що форсувати Дніпро дуже складно. Річка досить широка — від 300 метрів до 1,5 кілометрів, та знаходиться під постійними обстрілами противника.
Зараз мають пройти стабілізаційні заходи в регіоні. Ми побудуємо лінію оборони. А далі все залежатиме від того, як розгортатимуться бойові дії на лівому березі. Подивимось, де будуть основні удари.
Чи росіяни намагаються обстрілювати правобережжя Херсонщини з поки що окупованого лівого берега? Херсонці переживають, що окупанти можуть намагатися зробити місто геть непридатним для життя.
Так, сьогодні була інформація, що противник починає з лівого берега обстрілювати. Мова йде про село Дудчани Херсонської області. В самому Херсоні я в останні кілька днів чув лише вибухи від розмінування. Десь було чутно роботу нашої артилерії.
Наші сили оборони продовжують завдавати ударів по лівому берегу. Наскільки мені відомо, там вже є результати.
Анастасія Світлевська