Лілія - одна з головних координаторів "Жовтої стрічки" в Херсоні. Це мирний рух громадянського спротиву, який нагадував містянам у час російської окупації, що Херсон - це Україна.
80% роботи руху опору у Херсоні - це робота Лілії, кажуть в "Жовтій стрічці".
Вона малювала графіті, клеїла листівки, чіпляла жовті стрічки та передавала інформацію для Збройних Сил України. І це все у той час, коли в місті діяла комендантська година і його патрулювали російські військові.
Після звільнення Херсона рух "Жовта стрічка" опублікував фото Лілії та її історію. Адже, на думку активістів, вона заслуговує на державні нагороди і фільми.
Хто ще чинив громадянський мирний спротив у Херсоні?
ВВС News Україна поговорила з одним із засновників руху спротиву "Жовта стрічка".
Як починався мирний опір
Усе починалося з двох людей, які й надалі залишаються кістяком руху опору, поки що анонімним, розповідає ВВС Іван, який і є одним з двох.
Він - розробник програмного забезпечення.
Наприкінці квітня активісти руху змогли організувати виїзд своїх сімей. Потім повернулися в Херсон і створили громадянський рух опору. Зупинилися на назві "Жовта стрічка".
"Ми подумали, що було б добре нагадувати, що тут все ще Україна", - каже координатор руху.
27 квітня рух провів перший мітинг у Херсоні. На площу вийшло 500 людей. Мітинг розігнали, але, на думку активістів, важливим було показати, що Херсон - це Україна і що тут є спротив.
"Кожен може висловити власний протест. Просто пов'язати жовту стрічку. І окупанту не знайти, хто це зробив. І простому українцю ця стрічка нагадуватиме, що це Україна. І він не втрачає надії", - розповідає Іван.
Так жовта стрічка стала символом громадянського протесту.
Що робив рух опору в Херсоні
Рух спротиву "Жовта стрічка" об'єднав навколо себе сотні людей у Херсоні, десяток людей на Луганщині та Донеччині та кілька сотень в Криму.
Іван каже, що рух визначив собі конкретні завдання, над якими працював.
"Ми працювали по бойкоту референдуму і бойкоту паспортизації. Пояснювали, чому не потрібно брати російський паспорт, чому не потрібно брати участі в незаконному референдумі і як цього уникнути", - каже активіст.
Лише у телеграм-боті руху 1900 активістів. Це люди, які вішали стрічки, розклеювали листівки, малювали малюнки чи графіті з написами "ЗСУ близько" чи "ЗСУ йде", зривали російські постери і псували білборди, палили газети та збирали і передавали в ЗСУ інформацію про ворога.
"Так ми готували Херсон до звільнення", - пояснює Іван.
Серед масштабних акцій руху "Жовта стрічка" в Херсоні - флешмоб "Віддери рашизм", у ході якого містян закликали знищувати агітаційну продукцію російської влади.
"Коли ми зрозуміли, що фізично неможливо провести мітинг в Херсоні, ми зібрали онлайн-мітинг в інстаграмі. Намалювали площі і вулиці міст, де люди могли вибирати, де їм стати", - розповідає Іван.
Так провели мітинги на підтримку Херсона та Маріуполя. Загалом залучили до участі у віртуальному заході 65 тисяч людей.
Хто активісти "Жовтої стрічки"
Основним рушієм руху громадянського опору від початку окупації до осені була молодь. Потім багато виїхали, залишилися люди старшого віку і пенсіонери, розповідає Іван.
"Я сидів в одному з парків Херсона і спостерігав за людьми. При мені на сусідню лавку сіла жінка. Зав'язала жовту стрічку, сфотографувала і пішла. Ввечері я вже отримав цю фотографію", - описує активіст роботу руху.
Він визнає, що подекуди ця робота може бути небезпечною і ризикованою.
"Так в однієї з активісток вдома знайшли пакет жовтих стрічок. Хтось здав її. І вона три тижні провела в підвалі", - каже Іван.
Активістів інформували про мінімальні інструкції з безпеки та інформаційної гігієни. Наприклад, виходиш на завдання - почисть телефон, міняй маршрути, одягни інший одяг, можливо, приховай обличчя.
"Хтось в'язав стрічки у себе в селі, хто в комендантську годину в Херсоні йшов малювати жовту стрічку на ворожому білборді. Ми не просили про це. Але у людей було стільки сміливості. Щоразу нас це мотивувало вкладатися в людей і працювати далі", - розповідає Іван.
"На прикладі Херсону та Криму ми хочемо показати, що сміливість - це українці", - кажуть у "Жовтій стрічці" і зазначають, що працюють зараз над активністю людей на Донбасі.
Мирні партизани
Іван наголошує, що "Жовта стрічка" - це мирний рух громадянського спротиву.
"Нам неодноразово приписували замахи на колаборантів. Не усі можуть когось підривати чи вбивати. Але кожен може висловити власний протест", - каже активіст.
Звісно залякують, але набратися сміливості і зав'язати жовту стрічку легко.
Він згадує випадки, коли люди писали, що якби не жовті стрічки, то вони б ніколи не долучилися до воєнізованого спротиву: "Наш мирний рух додавав людям впевненості та сміливості".
"Саме тут, біля Херсонської ОДА, ми організували мітинг — перший мітинг, саме тут починалась "Жовта стрічка", але не тут завершиться! Активісти з інших окупованих темрявою міст, радіють з Херсоном і чекають на ЗСУ", - йдеться у пості руху опору.
Євгенія Ковалевська, ВВС News Україна
