Наприкінці вересня начальницею Херсонської міської військової адміністрації стала Галина Лугова. Раніше вона, як секретар Херсонської міськради, виконувала обов’язки мера Херсона Ігоря Колихаєва, якого ще в червні викрали російські окупанти.В інтерв'ю Радіо НВ Лугова розповіла, як намагаються примусово «евакуювати» українців з Херсонської області та які ризики існують для місцевого населення.
— Російський диктатор Володимир Путін проголосив воєнний стан на окупованих українських територіях. Що це може означати, як ви вважаєте?
— Тут зрозуміло: шизофренія і паніка у бункері. Так само шизофренія і паніка у головах колаборантів і російських військових, які перебувають на окупованій території міста Херсона і Херсонщини загалом. Вони налякані.
Вони починають зі сторони в сторону кидатися, не знають, що їм робити, тому що в них підгорає. Їх відтісняють, їм нічого не залишається робити, як бігти, як звати за собою на виїзд людей. Але це насправді дуже небезпечно для жителів міста Херсона.
Я, користуючись нагодою, хочу закликати всіх містян залишатися в себе в домівках, тому що наші домівки — це наша фортеця, це наш захист. Не треба вестися на провокацію, не треба нікуди виїжджати. Треба запастися їжею на 7?10 днів, водою.
Якщо ви живете на верхньому поверсі, краще згуртуватися з родичами, знайомими, близькими, переміститися в приватний сектор, де є підвал, щоб вберегти своє життя і життя своїх рідних.
У жодному випадку ЗСУ ніколи не стріляли і не будуть стріляти по цивільних. Вони знищують точково ворога, знаючи, де перебувають їхні скупчення. Я хочу ще раз підкреслити. Знищують людей і ганебно діють тільки окупанти і колаборанти.
Наших людей можуть використати живим щитом для того, щоб захиститися.
А те, що оголошено воєнний стан, це просто у головах безлад! Люди несповна розуму, тому маємо захищатися і вірити у ЗСУ. ЗСУ близько, а колаборанти і окупанти дуріють, сходять з розуму.
— Усе це може бути схожим навіть на насильну депортацію. Вони дітей вивезли. Росія загалом краде українських дітей. Про яку кількість людей, яку можуть депортувати з Херсонщини, йдеться?
— Я думаю, силоміць людей штовхати в автобуси ніхто не буде. Людям просто треба прийняти виважене рішення, бути обачливими і розуміти, що мають справу із ворогами України — з людьми, які згодні на все, щоб знищити і зруйнувати. Вірити їм у жодному випадку не можна.
Треба вірити своїм очам, своєму серцю і ЗСУ, залишатися вдома. Це найбільш правильне буде рішення, тому що куди б люди не поїхали, вони не те, що гості, вони вигнанцями будуть на чужині, і ніхто руку допомоги не простягне, а ще й доб’ють і допоможуть, не дай Боже, піти на той світ. Тому треба залишатися вдома.
Не думаю, що буде велика кількість людей. Ви бачили в мережі, можливо, фото, невеличкі відео скупчення людей. Але воно схоже насправді на те, як переїздять на дачні ділянки. Невеликі групи людей є, але це не говорить, що у Херсоні зараз відбувається масовий від'їзд, люди тікають.
Паніка в людей була, тому що цілий день до людей надходять повідомлення на телефони, іде нагнітання ситуації.
Інфографіка: НВ— Заклики і можливе вивезення людей з Херсонщини відкривають дорогу для розграбування їхнього майна. Люди мають усвідомлювати і цей ризик.
— Ваша правда. Так воно і є. Якщо орки знають, де і кого немає із жителів, які виселяються, то, звісно, зараз відкриті двері для того, щоб абсолютно все, що є під руками, вивозити, хапати і загрібати.
І ще є великий ризик. Ми вже були свідками не один раз таких ситуацій — і в Донецьку, і в Луганську — коли вивозили наше населення і завозили чи то бурятів, чи то дагестанців, невідомо кого селили, а потім це населення витісняло наше. А вже як поїхав, то тебе додому назад може ніхто і не пустити.
І найстрашніше, щоб діти, яких вивезли, не стали заручниками ситуації. І не дай Боже, не почався шантаж саме влади щодо дітей. Це теж є ризик. Хочу звернутися до батьків, щоб схаменулися і не віддавали дітей, тому що насправді ситуація загрозлива. Як можна віддавати дитину, коли у школі стоять озброєні солдати, під дулами автомата на оздоровлення? Що то є за оздоровлення? Від цього побаченого можна втратити здоров’я і здоровий глузд. Тому я закликаю всіх не віддавати дітей і не їхати, залишатися вдома.
— Наступним серйозним ризиком може бути примусова мобілізація. Я навіть мобілізацією це не називаю — рекрутинг до російського війська. Окресліть, що зараз відбувається на півдні нашої країни?
— Так, це є ризик, це велика небезпека. Розуміючи, що там у голові таргани, звісно, можемо очікувати чого завгодно. Уже були спроби в нашій області забрати хлопців призовного віку до Збройних сил Російської Федерації. Були примуси, переховували хлопців, плакали і матері, і дружини.
Під загрозою насамперед ті люди, які отримали російські паспорти. Але потім, як ми знаємо, Путін прийняв рішення, що всі, хто залишилися на окупованій території і офіційно не отримали паспорт, є громадянами Російської Федерації. Бо так йому захотілося, десь йому щось примарилося.
Тому, звісно, ситуація загрозлива, неоднозначна. Я б радила нашим хлопцям, які залишилися на окупованій Херсонщині, якщо є така можливість, зберегти своє життя, десь заховатися, зникнути. Насправді ситуація дуже-дуже неоднозначна, маємо справу з неадекватним ворогом.
— А що роблять місцеві колаборанти — Володимир Сальдо, Кирило Стремоусов, уся ця наволоч на підтримку дій окупантів та проти громадян України, які опинилися на тимчасово окупованій території? Вони надокументували на себе достатньо, але треба розуміти всю палітру цих воєнних злочинів, які коять зокрема ті, хто раніше були громадянами України. Що вам відомо?
— До цих прізвищ, які ви назвали, додати треба низку інших колаборантів, які дуже поважно і активно висвітлювали свою діяльність, свою провладну позицію в окупаційній владі. Вони зараз накивали п’ятами. Вивозили «все, что нажито непосильным трудом» на вантажівках зі своїх домівок. І чимчикували на лівий берег, розуміючи, що тут їм загрозливо перебувати.
Щоб було зрозуміло: без бронежилета вони навіть спати не лягали, постійно змінювали місце дислокації, ходили в супроводі охоронців. Як то кажуть, зупинитися, каву попити вони не могли, бо це небезпека для їхнього життя. Вони скрізь вбачали партизанів, скрізь тряслися. А зараз уже накивали п’ятами і перебувають на лівому березі Херсонської області.
Вони прекрасно розуміють, що ходять по лезу ножа, і те, що їх очікує, — це дуже галасливий, потужний, яскравий, з танцями і співами концерт Кобзона, це стовідсотково.
— Доречно згадати про партизанський рух і рух опору на тимчасово окупованих територіях. Він має якісь особливості на півдні країни?
— Так. Це дуже потужний рух Жовтої стрічки. Ми щодня спостерігаємо його прояви, як не важко і як не страшно. Які страшні б не були умови, але проукраїнський рух Жовта стрічка працює і працює потужно.
Партизанський рух працює потужно завдяки патріотично налаштованим людям, які, розуміючи, що ризикують своїм життям, роблять Херсон (який був, є і залишиться) українським, показуючи всьому світу позицію патріотів.
Херсон — це Україна. Це дуже влучно, гучно, це приклад незламності духу, нескореності, проукраїнської позиції наших активістів. У людей не згасає надія, що тут Україна, Збройні сили прийдуть і скоро нас звільнять.
Думаю, вони обов’язково підключаться до Збройних сил України, коли наші солдати зайдуть до нашого міста. Цей рух буде ще потужнішим і ще вибуховішим для окупантів та для самих колаборантів. Хай хлопці та дівчата, які чинять супротив в окупації, бережуть себе.
Залишилося ще трохи, і вони це розуміють. Єдине, що хочеться побажати, щоби ці пекло і жах швидше закінчилися; всі вільно зітхнули та підняли український прапор знову над Херсоном.
